FANDOM


Icon Town.png

Червона Біндюга (пол. Czerwona Binduga) — село в Ангрені біля річки Яруги.

Опис Редагувати

Битва за міст через Яругу Редагувати

– Сила їх, пане лицарю, – не вистоїмо!
– Сотник убитий... – простогнав інший. – Десятники втекли! Смерть іде!
– Треба голови свої рятувати!
– Ваші товариші, – гукнув Кагир, розмахуючи мечем, – продовжують битися на предмостя і на вирубці. Ганьба тому, хто не рушить їм на допомогу! За мною!
Лютик, – прошипів відьмак. – Плигай на острів. Як-небудь з Регісом доставте Мільву на лівий берег! Ну, чого стоїш?
– За мною, хлопці! – кричав Кагир, розмахуючи мечем. – За мною! Хто в бога вірує! На берег! На биндюгу[2]! Бий, криши!
Кілька солдатів підхопили голосами, що виражають різні ступені рішучості. Деякі з тих, хто вже втік, засоромилися, повернулись і приєдналися до «мостової армії», на чолі якої раптом виявилися відьмак і нільфгаардець.
Можливо, солдати і справді кинулися на виручку, але тут на підходах до мосту зачорніли плащі кіннотників. Нільфгаардці прорвали оборону і ввірвалися на міст, по дошках загуркотіли підкови. Частина солдат, що зупинилися було, знову кинулася бігти, частина нерішуче зупинилася. Кагир виматюкався. По-нільфгаардськи. Але ніхто, крім відьмака, не звернув на це уваги.
– Що почалося, треба закінчувати! – буркнув Геральт, стискаючи в руці меч. – Йдемо на них! Треба розпалити наше військо.
– Геральт. – Кагир зупинився, невпевнено глянув на нього. – Ти хочеш, щоб я... Щоб я вбивав своїх? Я не можу...
– Нагидив я на цю війну, – скреготнув зубами відьмак. – Але тут Мільва. Ти приєднався до команди? Вирішуй. Йдеш за мною або встаєш на бік чорних плащів? Ну, швидше!
– Йду з тобою!
Так і вийшло, що один відьмак і один союзний йому нільфгаардець заволали, закрутили мечами і не роздумуючи кинулися вперед, два супутники, два друга, два соратника – назустріч ворогові, в нерівний бій.
І це було їх загальне вогняне хрещення. Хрещення загальним боєм, люттю, божевіллям і смертю. Вони йшли на смерть, вони, два товариша. Так вони думали. Адже не могли вони знати, що не помруть в той день на цьому мосту, що перекинувся через Яругу. Не знали, що призначена їм обом інша смерть. В іншому місці і в інший час.

* * *

– Не зрозумів. А, ні-ні. Не присвячений... Ваша королівська величність.
Мева вийняла меч.
– На коліна.
Він виконав наказ, як і раніше, не в змозі повірити, що відбувається і продовжуючи думати про Мільву і дорогу, яку обрав для неї, злякавшись трясовин і боліт Ійсгіта.
Королева повернулася до фіолетового.
– Пвокажи фовмулу. У мене немає фубів.
– За безприкладну мужність в бою за справедливу справу, – урочисто проголосив фіолетовий, – за доказ доблесті і честі, вірності короні, я, Мева, волею богів королева Лірії і Ривії, моїм правом і привілеєм присвячую тебе в лицарі. Служи вірно. Стерпи цей удар, і ні одного більше.
Геральт відчув на плечі легкий удар клинка. Глянув у світло-зелені очі королеви. Мева сплюнула густою червоної слиною, приклала хусточку до обличчя, підморгнула йому поверх мережив.

Хрещення вогнем

Дивись ще Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Що вельми втішало Любистка
  2. Біндюга — невеличке поселення лісорубів чи рибалок в кілька хат.

Ad blocker interference detected!


Wikia is a free-to-use site that makes money from advertising. We have a modified experience for viewers using ad blockers

Wikia is not accessible if you’ve made further modifications. Remove the custom ad blocker rule(s) and the page will load as expected.

Відвідайте інші вікіпроекти на Вікія!

Випадкова вікі