Ярпен Зігрін

Головна
Кіно

Ярпен Зігрін (пол. Yarpen Zigrin) — герой літературного циклу, написаного Анджеєм Сапковським та його адаптацій, зокрема відеоігор Відьмак 2: Вбивці Королів та Відьмак 3: Дикий Гін.

“

Прогрес — як отеє стадо свиней. Так і треба на цей прогрес дивитися, так його і слід розцінювати. Як стадо свиней, що бродять по лайні в дворі.

― Ярпен Зігрін

”

ґном , професійний мисливець на драконів, ветеран Другої Північної Війни, старий приятель відьмака Ґеральта із Рівії.

Опис[]

Характеристика[]

Як і годиться найманцям, ґном відчуває якесь ніжне почуття до дзвінкої монети — її дзвін і є найкращою музикою для вух Ярпена. Тим не менш, навіть цей дзвін не може збити його з пантелику або звести з розуму — тверезість в усьому живе в ньому навіть тоді, коли він спить п'яний десь в богами забутої таверні.

Прагматик до мозку кісток, поки інші витають в небесах, бачачи мрії і мріючи про краще життя, Ярпен своїми руками і сокирою намагається вирубати його, принаймні, для себе, хоча ґном і не є егоїстом.

Типовий представник свого народу. Він ніколи не зрадить і не покине того, кого називає другом, хоча заслужити це відношення не так просто. Але вже якщо заслужив, можна бути впевненим — дружба міцніше каменю і сталі, та ґном прийде тобі на допомогу, навіть якщо йому самому скрутно.

Зігрін дуже любить випити в галасливій компанії своїх друзів, горланячи непристойні пісні і піднімаючи тости «За наших баб!», зрідка обсипаючи оточуючих своїм грубуватим гумором. У словесній перепалці ґном швидкий на відповідь, яка буде ясною і, швидше за все, непристойною. А то й підкріплений кулаками.

Крім випивки, ще однією пристрастю Зігріна є гра в кості. З гідними супротивниками ґном готовий грати вечорами, поки не буде програне все. Найчастіше це змушує його починати шукати роботу завчасно. До речі, про роботу. Під час роботи ґнома ніби підміняють — він стає серйознішим від каменю. І так триває, доки з роботою не буде покінчено.

На відміну від багатьох ґномів, Ярпен не пішов до «білок» та залишився «по іншу сторону барикад», розуміючи, що ця боротьба не принесе молодим «нелюдам» з палаючими серцями нічого, окрім передчасного спокою. А вирушати туди Зігрін поки не поспішав — ще є бажання помахати сокирою!

До ельфів ставиться з деяким презирством, в той же час змішаним з поблажливістю. Скойа'таелів бачить лише як ошуканих дітей, які використовуються у корисливих цілях кимось дуже негарним. Ярпен тримається з людьми, вважаючи, що народи повинні співіснувати в симбіозі один з одним, а не різати інших тільки з-за того, що «у них вуха не гострі».

Здобутки[]

Разом зі своїми товаришами убив дракона Оквіста з Кварцової гори.
Перебував разом зі своїм загоном ґномів на службі у короля Генсельта з Кедвену.
Учасник битви під Бренною, прихильник людей та хороший друг Ґеральта.

Біографія[]

Полювання на Дракона[]

Ярпен Зігрін разом зі своїми товаришами з його групи приєднується до Нєдаміра боротьбі з драконом, що з'явився у Голопіллі. Прибувши на місце разом зі своєю групою він одразу стикається з зарозумілістю Ґилленстерна і холодною ощадливістю чарівниці Йеннефер, які вже вже знаходилися там. Якщо останню він вирішує просто не помічати, то від фактотума короля рятує тільки те, що ґном не бажає виставити свій народ з поганого боку.

Вже в таборі вони домовляються з Рубайлами з Крінфріда про розподіл здобичі після вбивства дракона. Коли до них приєднується Ґеральт зі своєю компанією, він, на відміну від Богольта, не надає цьому великого значення, але в процесі розмови з чародійкою, що також приєдналася до них, ґном не приховує свого презирства до неї. Під час походу до лігва дракона він ледь не гине під лавиною^[1], а після появи золотого дракона він виходить до нього в ролі посла та відрекомендовує Ейка з Денесле у ролі бійця. Після його невдалого бою Ярпен разом з рубайлами пов'язує вступили з ними в боротьбу Ґеральта, Доррегарая та Любистка.

Дізнавшись, що Йеннефер вирішила привласнити собі золотого дракона, він б'є її, від чого вона втрачає свідомість. Ледь організувавшись для нападу на дракона, він сам потрапляє під атаку, і разом зі своїм загоном тікає від Віллентретенмерта та ховається в скелях.

Подорож Трактом[]

Ярпен разом зі своїм загоном зустрічає Ґеральта. З короткої розмови з ним з'ясовується, що номінально обозом і супроводжуючими його загонами, що йде по тракту, командує лицар Вільфрід Венцк. На прохання відьмака допомогти з дитиною і хворою жінкою він, незважаючи на заперечення командира, дає свою згоду. Оглянувши Трісс Мерігольд, яка лежить на возі, вирішує разом з Цірі приготувати їй лікарське зілля за своїм рецептом.

У процесі нетривалої подорожі разом, ґном прив'язується до дитини і, незважаючи на всю свою войовничість і небагатослівність, відповідає на всі запитання. Так, у безперервних бесідах то з Ґеральтом, то з Цірі він і проводить час, поки на них не нападає загін скойа'таелів. Після бою з'ясовується, що обоз був пасткою для скоят'аелів, а Ярпен Зігрін і його загін супроводжували його для знищення загроз з боку войовничих нелюдів.

Погром у Рівії[]

Ярпен Зігрін разом із Золтаном Хіваєм дізнаються, що зустрінуться з Ґеральтом в місті Рівія. Домовившись зустрітися в корчмі «У Вирсінга», вони трохи випили та вирішують здивувати відьмака і ловлять у поблизу лежачого озера виноградних равликів. Віддавши всі їх знайомому кухареві Вірсінгові, вони чекають Ґеральта з Любистком.

Відьмак з бардом розповідають про свої пригоди, в свою чергу ґноми повідомляють їм про те, як склалася доля всіх їхніх товаришів. Розмови, рясно супроводжувані поданими равликами і алкоголем, раптово перериває молодий ґном, який повідомляє про насильство і погроми в місті, спрямовані проти нелюдів. Борючись разом з іншими нелюдами проти розлючених жителів міста, він після бою стає свідком важкого поранення Ґеральта і безплідних спроб його порятунку з боку Йеннефер. Після падіння чарівниці на бруківку він спостерігає за їх відходом у інший світ разом із Цірі на човні.

Ярпен Зігрін лідер загону, що складається з шести ґномів

Яннік Брас
Ксав’є Моран
Паулье Дальберг
Реган Дальберг
Люкас Корто

Гра «Відьмак»[]

Сам Ярпен Зігрін відсутній в грі, але найчастіше він згадується в розмовах персонажів.

На вечірці у будинку Шані, Любисток розповідає Ґеральту про те, що Ярпен Зігрін був присутній на його уявній смерті.

Крім того, в якості «великодки» доданий портрет Ярослава Боберека в ролі Ярпена Зігріна. Він висить на другому поверсі в будинку Королеви Ночі.

Гра «Відьмак 2: Вбивці Королів»[]

Приєднався до Саскії в її боротьбі з кедвенськими загарбниками у Вергені.

Запис в журналі[]

Наше знайомство з Ярпеном Зігріном бере початок в давні часи. Ґеральт же зійшовся з Ярпеном під час знаменитого полювання на золотого дракона, який не тільки не дав себе зловити, але і перерахував мисливцям все кістки. Події ці я описав в одній з балад, до якої і відсилаю всіх, хто зацікавився подробицями полювання. Зігріна, так само як і більшість його побратимів, крім ніжних почуттів до золота, відрізняв грубуватий гумор, тверезість суджень, прагматизм і вірність друзям. Ґеральт згадував, що Зігріна і його товаришів він пізніше зустрів на таємній службі у кедвенското короля Генсельта, коли вони супроводжували важливий вантаж. Хоча вони і самі перебували тоді в скрутній ситуації, але не відмовили відьмаку в допомозі, чим підтвердили, що ґном своїх в біді не лишає.

Пов'язані квести[]

Прокляття крові
Боротьба на руках: Верген
Символ смерті
Символ ненависті
Чорна робота

Гра «ГВИНТ: Відьмацька карткова гра»[]

Ярпен Зігрін присутній в вигляді картки фракції Скойа'таелей у грі «ГВИНТ: Відьмацька карткова гра».

«	Але про дракона Оквіста з Кварцової гори ти чув? Ну так знай, що саме Ярпен Зігрін і його ґноми прикінчили Оквіста.	»
— Опис картки

Інші появи[]

В мальописі «Межа можливого»[]

У коміксі Ярпен вперше з'являється в мальописі Мацея Паровского як один з ґномів, що прихистив княжну Ренфрі. Після цього, персонаж присутній в мальописі «Межа можливого».

Кілька виразів Ярпена[]

Наше м'ясце не з гавкаючих, нявкаючих або тих, шо кричать: «Змилуйтеся!»
У політиці — дурень на хабарникові сидить і грабіжником поганяє.
Воістину, як казав король Дезмонд, заглянувши в нічний горщик, після того, як звільнив шлунок: «Розумом не осягнути».
Прогрес — як оте є стадо свиней. Так і треба на цей прогрес дивитися, так його і слід розцінювати. Як стадо свиней, що бродять по лайні в дворі.
Факт існування стада приносить вигоду сільському господарству. Є рульки, є солонина, є холодець із хріном. Словом - є користь! А тому нема чого ніс відвертати тому, що, мовляв, всюди насрано.
«Прямо і сам не знаю, що про це думати», як сказав король Дезмонд, коли його прихопили на шахрайстві.