Відьмакопедія
Advertisement

Sub-Pages:

Астрід Литтнейд Áсгейрфіннбьорнсдоттір, більш відома як Литта Нейд на прізвисько «Корал»[1] (пол. Lytta Neyd) — героїня літературного циклу, написаного Анджеєм Сапковським і його адаптацій, в тому числі відеоігор «Відьмак 3: Дикий Гін» і «Гвинт: відьмацька картярська гра».

Чародійка, родом зі Скелліге, що пояснює її захоплення морем і кораблями, радниця короля Кераку, Белогуна.

Опис[]

Зовнішність[]

  • Литта — невисока жінка з яскраво-рудим волоссям, дещо різкими рисами обличчя, губами ідеальної форми і очима кольору нефриту.
  • Колись мала веснянки, які згодом "звела" за допомогою магії.
  • Згадується, що чародійка не була класично привабливою, тим не менш, її зовнішність заворожувала чоловіків.
  • Корал користується рум'янами персикового кольору і кораловою губною помадою, з-за чого і отримала своє прізвисько.
  • Стегно Литти прикрашає майстерне, казково складне і барвисте татуювання, що докладно зображує смугасту рибку скалярію яскравого забарвлення. Татуювання було зроблене в роки реальної молодості чарівниці, задовго до подій, що описаних в книгах[2].
  • Чародійка користується парфумами з запахом фрезії і морелів.

Характеристика[]

  • Нейд — досить стара[3] і дуже сильна чародійка, досвідчена і практична, горда і незалежна, злопам'ятна, але терпляча.
  • Корал не вистачає почуття гумору, а часом, просто ласки і тепла.
  • Чарівниця володіє обширними знаннями в області медицини, вона досвідчений цілитель і хірург, відмінно поєднує чари із роботою скальпелем.
  • Трісс згадує, що не знає більш шкідливої чарівниці, ніж Корал, хіба що Йеннефер може зрівнятися з нею.

Участь у літературній Сазі[]

У момент своєї першої появи Литта Нейд — радниця короля Кераку, Белогуна. Також вона надає послуги жіночій частині королівства, допомагаючи їм або позбутися небажаної дитини, або навпаки — вилікуватися від безпліддя, крім того Корал має звичайну лікарську практику.

На початку оповідання книги «Сезон гроз» за її доносом королівська служба затримує відьмака Ґеральта із Рівії за нібито махінації з чеками за вбитих чудовиськ. Згодом, коли відьмак вже випущений на свободу, Ґеральт дізнається, що саме Літта і внесла за нього заставу.

Литта Нейд мала надто гострі риси обличчя, тому не могла вважатися класичною красунею. Легенький доторк рум’ян теплого персикового тону до її вилиць пом’якшував, але не приховував цю гостроту. Губи, підкреслені кораловою помадою, мали викрій такий ідеальний, що аж занадто ідеальний. Але це не було істотним.
Литта Нейд була рудою. Рудоволосою класично й природно. Приглушена, ясноіржава червінь її волосся викликала асоціації з літнім хутром лиса. Якщо б вдалося — Ґеральт був у цьому впевнений, — піймати рудого лиса і посадити його обіч Литти, обоє виявилися б такими самими на масть. А коли чародійка рухала головою, серед червіні спалахували ясніші відтінки, жовтаві, як у лисячій шерсті. Як правило, рудизна цього типу супроводжувалася веснянками, як правило, надмірними. Але у Литти їх не було.
Ґеральт відчув неспокій, що, забутий і приспаний, прокидався десь там в глибині. Він з натури мав дивну і нез’ясовану схильність до рудоволосих, кілька разів ця пігментація волосся спонукала його до нерозсудливих вчинків. Отож, слід було стерегтися і відьмин твердо так вирішив. Завдання полегшувала та обставина, що саме минув рік, відколи такі нерозсудливі вчинки перестали його спокушати.
Еротично стимулююча рудизна не була єдиним привабливим атрибутом чародійки. Сніжно-біла сукня була скромною і цілковито позбавленою ефектів, а це мало свою мету, доречну і, поза всякими сумнівами, заплановану. Простота не розпорошувала уваги глядача, концентруючи її на привабливій фігурі.
І на глибокому декольте. Стисло кажучи, у «Добрій Книзі» пророка Лободи, в ілюстрованому виданні, Литта Нейд з успіхом могла б позувати для гравюри перед розділом «Про нечисті жадання».
Кажучи ще стисліше, Литта Нейд була жінкою, з якою лише повний ідіот хотів би зв’язатися на термін, довший, ніж дві доби. Цікаво, що саме за такими жінками звичайно ганялися полчища чоловіків, схильних до тривалих зв’язків.
Вона пахла фрезією і морелями.

Перша зустріч. «Сезон гроз»

Прийшовши до Корал за поясненнями, Білий Вовк знайомиться з ученицею чарівниці Мозаїк, сама ж Литта повідомляє йому, що наклеп і подальше звільнення відьмака були демонстрацією її можливостей. Оскільки Ґеральт демонстративно не дивиться на прекрасну Литту, а всю свою увагу приділяє її учениці, чародійка згодом карає Мозаїк, перевернувши їй долоню в зап'ясті так, що тильний бік і долоня помінялися місцями, себто, великий палець був повернутий назовні.

Зустрічаючи дівчину в місті, відьмак відчуває каяття, оскільки через нього Мозаїк постраждала, а тому йде до Литти, по дорозі зриваючи фрезію. Корал зустрічає Ґеральта в передпокої, і після нетривалої розмови відьмак і чародійка опиняються в ліжку.

Любисток протягнув пальцями по струнах лютні в ефектному гліссандо. Розглянувся по господі. Потягнув з кухля, обтер носа з піни.
— Я знаю, що це не моя справа, — сказав незвично, як дня нього, переконливо і твердо. — Знаю, що не повинен втручатися. Знаю, ти не любиш, коли хтось втручається. Але, друже, певних речей промовчати не можна. Якщо хочеш знати мою думку, Корал належить до тих жінок, які повинні постійно і на помітному місці носити етикетки зі застереженням. З написом: «Дивитися, але не торкатися». У звіринці таких поміщають в тераріумі, там, де тримають гримучих змій.

Любисток про Корал; застереження до Ґеральта

Провівши з Литтою Нейд кілька днів, Ґеральт розповідає чарівниці про вкрадені мечі, і вона використовує фонтан, щоб показати відьмаку їх розташування, а потім фонтан видає ще одне видіння, яке призначається самій Корал — Пагорб Чотирнадцяти. Після цього Литта передає Ґеральту прохання чарівників Ріссбергу про розслідування і відьмак відбуває туди.

За кілька тижнів Ґеральт знову повертається до Корал, однак вона зустрічає його далеко не так радісно.

Згодом, коли під час весілля і вбивства короля Белогуна, на Керак обрушується руйнівна хвиля, Литта проявляє легкодухість і на деякий час тікає. Мозаїк залишає свою метресу і відправляється в шлях з Ґеральтом, однак незабаром, на прохання відьмака, повертається до Корал.

Через деякий час до Литти прибуває Йеннефер, дві подруги розмовляють, і з'ясовується, що інший правитель королівства не шанує чарівників, а тому Корал змушена виїхати з Кераку. Також чарівниці обговорюють любовну інтрижку Мозаїк і Ґеральта, після чого Йеннефер укладає, що Корал зовсім не знала Ґеральта із Рівії.

Литта Нейд загинула у 1262 році в Битві під Содденом. Вона значиться в числі тих чарівників, чиї імена викарбувані на обеліску, розташованому на Пагорбі Чотирнадцяти.

Згодом, майже через рік після битви, в оповіданні «Щось більше» Ґеральт читає ім'я Литти на обеліску. Ще через рік у книзі «Кров ельфів» Трісс Мерігольд з розмові з відьмаками згадує Литту Нейд як свою подругу, яка загинула під Содденом.

Остання згадка Литти Нейд відбувається в фіналі літературного циклу, коли Цірілла відвозить пораненного Ґеральта і Йеннефер на острів Яблунь, і навколо героїв з'являються привиди їх друзів, Трісс відчуває запах парфумів Літти Нейд.

Гра «Відьмак 3: Дикий Гін»[]

На момент подій гри «Відьмак 3: Дикий Гін» Литта Нейд мертва вже десять років, а тому в грі лише згадується. На півночі Новіграда, в крамниці на площі поблизу Пасифлори можна купити дві статуетки, що зображують шляхтича та солдата.

До виконання квесту «Зараз або ніколи» Ґеральт може віднести предмети до Трісс Мерігольд, яка виявить, що це справжні люди і розчаклує їх.

З'ясується, що дворянин був з допомогою артефактної компресії звернений Литтою в статуетку у Оксенфурті за зраду, солдат же виявляється нільфгардцем, який був зачаклований в ході Битви під Содденом.

Крім того під час квесту «Король помер — хай живе Король!», Йеннефер згадає Корал і відзначить, що вона була родом зі Скелліге.

Пов'язані завдання[]

  • Зараз або ніколи
  • Король помер — хай живе Король!

Logo-gwent-big
Гра «ГВИНТ: Відьмацька карткова гра»
[]

Корал (Гвинт 22)

Литта Нейд присутня в вигляді золотої легендарної картки Корал фракції Скелліге у грі «Гвинт: відьмацька картярська гра».

Її справжнє ім'я Астрід Литтнейд Асгейррфіннбьорнсдоттір, але їй набридли проблеми з паперами.
― Опис картки

Цікавості[]

  • До зустрічі з Білим Вовком, Литта Нейд мала близькі стосунки з чародієм на ім'я Алджернон Гвінкамп.
  • Корал виграла значну суму в суперечці з іншими чарівниками, визначивши дату розставання відьмака Ґеральта із Рівії і чародійки Йеннефер.
  • Литта — одна з двох згаданих адептів магії, чиєю батьківщиною є Скелліге. Другим чародієм з архіпелагу був Марквар.

Примітки[]

  1. Це прізвисько вона отримала через те, що користується кораловою помадою, справжнє ім'я чародійки — Астрід Литтнейд Áсгейрфіннбьорнсдоттір.
  2. Ґеральт здогадується про ті часи, коли скалярії дозволяли заводити собі лише дуже багаті аристократи, такою рідкістю були ці риби, що привозилися з далеких тропічних країн.
  3. За реальним, а не вдаваним віком.

Галерея[]

Advertisement