Сільван [1] або Сильван (пол. Silvan, англ. Sylvan) — надзвичайно рідкісна і розумна істота; обожнює влаштовувати розіграші над людьми і зовні нагадує сатира.
У книжках Сапковського[]
Лютик настроює ельфійську лютню, сільван Торкве підігрує на дудці, а Ґеральт читає розділ книги про Королеву Полів
- — Диавол, — проказала бабця. — Також званий рокітом та сільваном. Проти худоби й домової городини шкідник великий і надокучливий. Хчаши його з землі вигнати, тако вчини…
- — Ну-ну, — пробурмотів Любисток.
- — Увізьмиши горіхів єдну жменю, — продовжувала бабця, ведучи пальцем по пергаменту, — також увізьмиши кульок залізних жменю другу. Меду кухву, дьогтю — другу. Мидла сірого судок, творогу — другий. Куди диавол сидить, ходьши нічною порою. І горіхи почни їсти. Враз диавол, кторий ласий є, прибіжить і запиташи, смачно лі. Вончас дай онему кульок залізних…
- — А щоби вас холера, — буркнув Любисток. — А щоби вас покрутило…
- — Тихо, — сказав Ґеральт. — Ну, бабуню. Далі.
- — …зубів надламавши, диавол, бачаши, яко мед ти їси, такоже меду запрагне. Дай онему дьогтю, а сам творог їж. Як почуєш скоро, як дияволу унутрі бурчить і корчить, робиши вигляд, якоби то ніц. А захочеши диавол творогу, дай онему мила. По милові диавол не втримає…
— оповідання Край світу зі збірки Останнє бажання
- Створіння мало десь трохи більше ніж сажень зросту, витрішкуваті очі, козині роги й бороду. Також і рухливі, роздвоєні й м’які губи наштовхували на думку про козу. Нижню частину тіла вкривало довге густе темно-руде волосся аж до роздвоєних ратиць. Дивовижа ця мала ще й довгого хвоста з китицею, яким тепер енергійно махала.
— оповідання Край світу зі збірки Останнє бажання
Офіційні коментарі до перекладу[]
- Диавол, також званий рокітом та сільваном — найбільш відомим (не враховуючи диявола) тут є Сільван (походить від лат. «silva», «ліс»), у римській міфології бог лісу й дикої природи, ототожнювався із грецьким Паном; згідно з однією версією — син раба й кози. «Рокіта» — у польських народних казаннях лісовий чи болотний демон, відомий гультяйством, скаканням та розбійною поведінкою.
Гра «Відьмак 3: Дикий Гін»[]
Ґеральт проти сільвана Усебога
Запис у бестіарії[]
- Сільвани капосні, жадібні та брехливі. Але, про мене, вони все одно ліпші за д’ойне.
- — Яевінн, легендарний командир скойа’таелів
- Сільвани та їхні родичі бубаки — дуже рідкісні лісові істоти, що нагадують суміш цапа й огрядного дядька. Ці створіння зазвичай не становлять загрози, бо їхні контакти з людьми обмежуються невинними (хоча часто дратівними) жартами та крадіжками врожаїв.
- Сільвани та бубаки нагадують людей не лише виглядом, а й поведінкою, хоча треба зазначити, що вони перейняли в нас переважно пороки й слабкості, а не чесноти. Від природи ліниві, вони б залюбки неробствували цілими днями, покурюючи люльку, об’їдаючись смаколиками та попиваючи щось міцне.
- Сільвани та бубаки люблять, не спитавши дозволу, користуватися плодами чужої праці, тому люди не завжди ставляться до них поблажливо й часом, обдурені незграбним виглядом, намагаються розв’язати проблему силою. Це часто закінчується трагічно, бо пухкі сільвани насправді дуже сильні й спритні. Вони також випускають сильний неприємний запах, від якого навіть звиклого до всілякої бридоти відьмака може знудити. Особливо стерегтися слід бубаків, задерикуватіших і бойовитіших за звичайних сільванів.
- В бою допоможе:
- Бомба Самум
- Бомба Чортів гриб
- Масло проти реліктів
Відомі сільвани[]
У серіалі «Відьмак» від Netflix[]
 |
Уявіть собі людиноподібного цапа з рогами, волохатими ногами, пензликом на хвості, а головне - з бездоганно грамотною мовою |  | |
| Оксенфурт: книга монстрів | |||
Сільвани прямоходячі, як люди, і навіть розмовляють нашою мовою. Від нас їх відрізняє раціон і велика кількість волосся на тілі (тільки каедвенські чоловіки можуть похвалитися подібним ступенем оволосіння). Зазвичай сільвани мешкають у лісах на кшталт Брокилону, проте голод може завести їх у родючі землеробські угіддя. За описами місцевих, сільвани — чорти волохати, проте це лише показує, що вони жодного разу не намагалися поговорити з сільваном. Бо, незважаючи на звіроподібний вигляд, сільвани розумні, ввічливі і вважають себе рівними людям (якщо не краще за нас).
- Середовище проживання: В основному ліси, проте також зустрічаються в полях або на пагорбах.
- Вміння:
- Потужні роги: Вигнуті роги і масивний череп людині невихованій можуть здатися кумедними. Однак, якщо ви виявитеся мішенню цих рогів, вам стане не до сміху.
- Праща / зброя: Завдяки гострому розуму та спритним рукам сільвани можуть використовувати майже будь-яку зброю.
- Спосіб вбивства: Хоча сільвани розумніші і швидконогіші, ніж багато людей, убити їх все ж таки можливо. А ось навіщо вбивати їх — це вже зовсім інше питання.
Галерея[]
Примітки[]
- ↑ Довідка: Сільван (лат. Silvanus, silva — ліс) — італьський бог лісів, покровитель тварин і отар; часто ототожнювався з Фавном або з грецьким Паном.
На честь Сільвана восени влаштовувалися свята, в яких брали участь лише чоловіки; вони приносили в жертву виноград, колоски, молоко, свиней.
Зображували Сільвана усміхненим бородатим дідом із серпом або кипарисовою гілкою в руках, із собакою біля ніг.
| Раси і фракції | |
| Гуманоїдні раси | Aen Elle ♦ Aen Seidhe ♦ Aen Undod ♦ Врани ♦ Гамадріади ♦ Гноми ♦ Доплер чи Мімік ♦ Дріади ♦ Ельфи ♦ Краснолюди ♦ Лімоніади ♦ Люди ♦ Німфи ♦ Низушки ♦ Русалки ♦ Сильфіди ♦ Старші раси |
| Негуманоїдні раси | Дракони ♦ Єдинороги ♦ Золотий дракон ♦ Сильван |
| Інше | Королева полів ♦ Раси ♦ Шаблон:Раси ♦ |