Відьмакопедія
Register
Advertisement

Сезон гроз (пол. Sezon burz) — восьма книга з циклу «Відьмак» польського письменника Анджея Сапковського.

Аннотація[]

У цій книзі описується історія, що відбулася приблизно за місяць життя відьмака Ґеральта з Рівії, професійний винищувач чудовиськ. Час дії — між подіями оповідань «Останнє бажання» та «Відьмак».
У романі з'являються персонажі, чудово відомі читачам, такі, як вірний друг Ґеральта — бард і поет Любисток — а також його улюблена: фатальна чародійка Йеннефер, проте на сцену виходять і герої — буквально і в переносному сенсі — з абсолютно інших казок. Люди, нелюди і магічним мистецтвом вигодувані чудовиська. Оповідання починається згідно з правилами жанру: землетруси; пізніше напруга лише зростає. Відьмак веде смертовбивчий бій з хижаком, що живе лише для того, щоб вбивати [1]; потім вступає в сутичку з високими і не вельми симпатичними міськими стражницями, постає перед судом, втрачає свої славні мечі і переживає бурхливий роман з рудоволосою красунею по імені Корал.

А на тлі всього цього — інтриги королів і магів. Гримлять блискавки і шаленіють бурі. І так — все 404 сторінки захоплюючого читання.

«Сезон гроз» — особливий роман в історії саги: не початок і не продовження. Як пише автор:
«Сага продовжується. Історія не закінчується ніколи...»

Зміст[]

Геральт, у 1245 році, під час однієї з своїх подорожей, прибуває в місто Керак, розташований на узбережжі, між Цідарісом і Брокілоном. Заарештований незабаром після приїзду, за звинуваченням у шахрайстві і крадіжках. Хтось вносить заставу, але відьмак втрачає своє майно, в тому числі обидва відьмачих мечі. На своєму шляху він зустрічає старого знайомого – Любистка, від якого дізнається, хто посадив його за ґрати і що дивно - потім вніс заставу. Це була чарівниця Литта Нейд, звана Корал, з якою Ґеральт зав'язує роман.

Відьмак, зрештою, починає пошуки викрадача мечів. Потрапляє до Пираля Пратта – голови кримінального світу, тому це від цього знайомства він не виходить цілим і неушкодженим, незважаючи на це, дізнається, де зберігається  відьмача зброя – у Новіграді, в аукціонному домі братів Борсоді. Спочатку, однак, відьмак йде до Ріссбергу – замку, де мешкають маги, які експериментують з генною мутацією організмів, там він повинен вбити демона – на прохання двох магів. Демон той, наводячи жах на села, що заселені лісорубами, виявився дійсно Сорелем Дегерлундом, який створював різних потвор, після чого використовував їх для вбивства. Ґеральт дає себе обдурити магові, після чого потрапляє в полон, де його катують. Йому вдається втекти, але він опиняється на території прикордонної війни між Темерією і Реданією. Вплутується в бійку з реданськими солдатами і знову змушений тікати від переслідуючого його Сореля. Приходить до корчми, де знайомиться з Аддаріо Бахом, ґномом, з яким вирішує відправитися до Новіграду. Для цього вони потрапляють на шлюп, влучно названий "Пророк Лебеда", де з'являються нові проблеми. Екіпаж судна є метою помсти агари – Лисиці. Білому Вовку вдається вийти з цього живим.

У той же час мечі відьмака були куплені в Новіграді Йеннефер. Ґеральт, який про це не знає, розчарований повертається до Кераку. З допомогою одного вовкулака мстить Дегерлунду та буде замішаний в перевороті, а місто накриває великий шторм. Зрештою Ґеральт їде з Кераку, разом з Любистком і своєю партнеркою Мозаїкою, прислужницею Литти. Найближчим часом він наказує їй повернутися до чародійки. В придорожній корчмі здійснюється несподівана зустріч. Одним із завсідників виявляється відьмак з цеху Кота – Бреген. Зустріч дивом закінчується без кровопролиття, завдяки жінці, яка віддала Ґеральтові його мечі. Ґеральт дізнається про контракт на стригу (див.: "Відьмак"), змушений віддати своє майно та встановлює короткий роман з жінкою, яка віддала йому мечі – Тіціаною Фреві, двімвеандрою. На зворотному шляху доходить до остаточного протистояння з Лисицею. Ґеральт і Любисток рушають в дорогу.

В епілогу ми дізнаємося про етап походу Німуе, в 1373 році, в якому вона зустрічає викопаного Ґеральта, якій стверджує, що не може бути Ґеральтом бо той давно помер — історія має відкритий фінал.

Персонажі[]

Головні герої[]

Другорядні персонажі:[]

  • Ропп
  • Самса
  • Жрець Прохаска
  • Сорель Дегерлунд
  • Стуччо Зангеніс
  • Тарп
  • Тарвікс Сандоваль
  • Тіціана Фреві
  • Тонтон Зрога
  • Феб Равенга
  • Ферран де Леттенхоф
  • Франс Торквіль
  • Дзиґа
  • Харлан Цара
  • Шевлов
  • Егмунд
  • Едвіна

Згадки[]

  • Трент
  • Тукай
  • Флоквет
  • Фольтест
  • Фрідріх Ніцше
  • Жероса Фуерте
  • Зимена де Сепульвед
  • Елеонора Рундурін-Піготт
  • Ельмер
  • Ескерак
  • Якуб де Сепульвед
  • Йан Малькін

Географія[]

Королівства і населені пункти:[]

Примітки[]

  1. Як дізнаємося пізніше, один з чародіїв спеціально створював цих жахливих монстрів задля розваги і вбивства людей.
Advertisement