| “ | «Знаєш чим шахи відрізняються від справжньої війни? У шахах завжди одні й ті ж правила і кількість пішаків з обох сторін однакова, в житті все не так.» ― Радовід V Суворий. | ” |
Радовід V Суворий (пол. Radowid V Srogi) — король Реданії, син Визиміра ІІ та Гедвіги Маллеорської, молодший брат Дальки і Мілени.
Участь в літературній Сазі[]
Про дитинство майбутнього короля мало що відомо. Фактично, його виховувала Філіппа Ейльхарт, причому чародійка ростила його, як свого підлеглого. Але Радовід успадкував неприязнь до магів від свого діда, і не піддався на її фокуси.
Під час параду на честь закінчення Другої війни з Нільфгаардом, у віці 13 років, твердо вирішив поквитатися з усіма за свого батька і за Реданію, яка була геть забута за підсумком завершення війни.
- — Пане графе, — церемоніально вклонився Шілярд Фітц-Естерлен. — Ах, вибачте милостиво. Може, повинен я вже говорити: ясновельможний князю? Ваша високосте регенте? Вашмосць державний секретарю? Клянуся честю, ваша вельможносте, сани сипляться на вас таким градом, що я і насправді не відаю, як вас титулувати, аби не помилитися у протоколі.
- — Найкраще буде «ваша королівська величносте», — скромно відповів Дійкстра. — Ви ж знаєте, екселенце, що то свита робить короля. А вам, беззаперечно, відомий факт, що коли я крикну: «Скакати!», то свита у Третогорі запитує: «Як високо?»
- Амбасадор знав, що коли Дійкстра й перебирає, то не дуже. Принц Радовід був малолітнім, королева Гедвіга — розчавленою трагічною смертю чоловіка, аристократія — заляканою, подурілою, розсвареною і поділеною на фракції. У Реданії владою і справді був саме Дійкстра. Дійкстра легко отримав би будь-яку відзнаку, яку б тільки захотів. Але Дійкстра не хотів жодної.
— Хрещення вогнем, ст. ??
Гра «Відьмак»[]
З ігрового опису Реданії:
- Темерія межує з Реданією на півночі. Королем Реданії є Радовід V Суворий, син убитого короля Визіміра. На момент смерті батька йому було 13 років, тому Регентська рада взяла владу у свої руки. Після коронації Радовід прославився своїми жорстокими розправами з усіма, хто погано поводився з неповнолітнім принцом і його матір’ю Гедвігою. Найважливіші міста Реданії — це столиця королівства, Третогор, і вільне місто Новіград із далекосяжною автономією, яке також відоме своїм університетом, Оксенфуртом.
Гра «Відьмак 2: Вбивці Королів»[]
Гра «Відьмак 3: Дикий Гін»[]
Опис у журналі[]
- Молодий король Реданії Радовід швидко зарекомендував себе жорстоким та безжальним володарем, якій цілковито заслуговує на прізвисько «Строгий». Його батька, короля Візіміра, було забито, коли Радовід був ще геть маленьким, тому правили замість нього його мати, Гедвіга з Маллеори, та регентська рада.
Незабаром молодий Радовід отримав усю повноту влади та відплатив кожному за отриману зневагу. Радовід змусив своїх колишніх політичних опонентів до сплати данини. В іншому випадку їх вбивали.
Він провадив війну не лише проти Нільфгарду, але й проти чарівників, яких вважав коренем усього зла. Радовід не шкодував зусиль для опанування Вільним Містом Новіградом, флот та скарбниця якого могли перехилити шальки терезів у поточному конфлікті на його користь.
- Ґеральтова здибанка з Радовідом підтвердила чутки про володаря. Реданський король був небезпечним божевільним, якій перебував у власному світі нав’язливих марень. Але це жодним чином не притупляло його розум та не зменшувало хитрість.
Молодий король майстерно маніпулював своїми суперниками та ворогами, подібно досвідченому ляльководу смикав за мотузки.
- Особливо люто, що було обумовлено ще з часів дитинства, Радовід палав ненавистю до чарівниці Філіппи Ейльгарт. Плітки твердили, які твердили наче він спеціально для неї підготував персональну програму страти, яка містила понад двадцять пунктів, певно не відповідали дійсності, але добре ілюстрували наскільки він її ненавидів.
- Терор правління Радовіда спонукав не лише його ворогів, але й союзників та навіть підданих жадати його смерті.
- Слова «Чудовисько у людській подобі» ідеально пасували Радовіду Суворому. Можливо саме усвідомлення усіх жорстоких та нелюдських вчинків скоєних цим божевільним спонукало відьмака долучитися до запланованого на нього замаху.
- Ненависть до Філіппи Ейльгарт становила слабке місце короля. Бо заради того, щоб її схопити, він був навіть готовий покинути безпечну, що перебувала під суровою охороною, криївку, на яку він перетворив свій флагманський корабель.
- План виманити Радовіда з його сховку виявився успішним, але не минувся без ускладнень. Ґеральт уникнув смерті за наказом божевільного короля, роздратованого зневажливим ставленням відьмака, лише завдячуючи вчасному втручанню своїх співзмовників.
Може бути, що спричинена цим затримка дозволила би волареві втекти. Зрештою він не уникнув своєї долі. Загинув від руки Філіппи Ейльгарт, яка несподівано з’явилася подібно демону помсти, щоб звести рахунки кривди.
Виноски[]
| Правителі Реданії | |||
|---|---|---|---|
| Королі | 
| ||
| Самбук • Радовід I Великий • Дамбор Чорний • Вестибор Гордий • Радовід II Мореплавець • Радовід III Сміливий • Візімір I Старий • Фріданк Ельф • Радовід IV Лисий • Геріберт Сварливий • Візімір II Справедливий • Радовід V Лютий | |||
| Королеви | |||
| Марія Пульхерія з Темерії • Кайтлін з Кедвену • Цірра з Цінтри • Вівіана з Лирії • Беатрікс з Ковіра • Серро • Рамона Тіссен • Фіаметта з Цідарісу • Діана де Сент-Віллерс • Гедвіга з Маллеори • Адда Біла | |||
| Інші члени королівської династії | |||
| Фалька • Гельмульт • Денхард • Ріаннона • Даліміра з Реданії • Міллегарда | |||
