FANDOM



Половинчики, або Низовики (пол. Niziołeky) — одна із розумних гуманоїдних нелюдських рас в світі Відьмака.

Опис Редагувати

  • Абсолютно класичні, низькорослі, кучеряві босоногі любителі затишку і ситної їжі.
  • На відміну від широких і кремезний ґномів виглядають цілком пропорційно, тільки їх риси обличчя в будь-якому віці зберігають м'якість, властиву дітям інших рас.
Описані досить поверхово, з наявних даних можна зробити висновок, що вони займалися в основному сільським господарством, в чому були досить успішні, а також торгівлею.
  • Окремі представники низовиків брали участь у повстанні «білок» [1], так як в романі «Кров ельфів» в описі нападу на обоз фігурує низушок в жупані, який намагається заколоти візника одного з возів.
  • Низькорослі (від чого і отримали свою назву), спритні, рухливі.
  • Можуть непогано метати різні предмети і сільськогосподарський реманент.
  • Живуть в невеликих, але дуже заможних селах.
  • Міські низовики найчастіше беруться за різноманітні комерційні оборудки, які обіцяють найбільшу вигоду і мінімальну кількість роботи.

Відомі низушки Редагувати

У книгах СапковськогоРедагувати

В еркері, за середнім столом, біля стовпа, прикрашеного гірляндами часнику і пучками трав, сидів пухлощокий кучерявий низовик в фісташково-зеленій камізельці. У правій руці у нього була ложка, лівою він притримував глиняну тарілку. При вигляді Любистка і Ґеральта низушок завмер, розкривши рот, а його величезні горіхового кольору очі розширилися від страху.
Перша зустріч з низовиком. Оповідання Вічний вогонь з циклу Меч призначення.
– Чому, питаєш? – зашипів він, нахиляючись в сідлі і заглядаючи в здивовані очі низушка.
– Я ті шкажу чому. Тому що ти – паршивий нижушок, чужинець, приблуда. Хто тебе, нелюдя огидного, оббирає, той богів радує. Хто тебе, недолюдка, допікає, той виконує добрий і патеротичний обов'язок. А також тому, що мене аж нудить від бажання твоє гніздо нелюдшьке в дим звернути. Тому, що мене аж ошкома бере цих твоїх недомірок відтрахати. І тому, що наш тут п'ятеро молодиків, а ваш – жменька недороблених зашранців. Тепер розумієш чому?
– Тепер розумію, – повільно промовив Рокко Хільдебранд. – Ідіть звідси геть, Великі Люди. Ідіть геть, негідники. Нічого ми вам не дамо.
Щук випростався, потягнувся до корда, що висів при сідлі.
– Бий! – гаркнув він. – Бий-вбивай!
Швидким рухом, майже невловимим, Рокко Хільдебранд нахилився до тачки, вихопив захований під рогожею самостріл, підкинув приклад до щоки і всадив Щуку бельт прямо в розкритий для крику рот. Інкарвіллея Хільдебранд з дому Бібервельт розмахнулася, і в повітрі закружляв серп, точно і з розгону попавши в горло Мильтону. Кметів син риганув кров'ю і дав козла через кінський круп, комічно розмахуючи ногами.
Огребок скрикнув і впав під копита коневі, в його животі, вбитий за дерев'яну ручку, стирчав сікач діда Холофернеса.
Дубина Клапрот замахнувся на старого палицею, але злетів з сідла, нелюдськи верещачи, отримавши прямо в око пікіровочну голку, запущену Імпі Вандербек. Окультих розгорнув коня і зібрався тікати, але бабця Петунія підскочила і вчепилася зубами мотики йому в стегно. Окультих загарчав, звалився, нога застрягла в стремені, переляканий кінь потяг його через огорожу з гострим кілочків. Грабіжник гарчав і вив, а слідом за ним, наче дві вовчиці, мчали бабка Петунія з мотикою і Імпі з кривим ножем для щеплення дерев.
Дід Холофернес трубно висякався.
Всі події – починаючи з окрику Щука і кінчаючи шмарканням діда Холофернеса – зайняло приблизно стільки часу, скільки потрібно, щоб вимовити фразу:
«Низушки неймовірно прудкі і безпомилково метають всякого роду сільгоспзнаряддя».
Рокко присів на сходах халупи. Поруч примостилася його дружина, Інкарвіллея Хільдебранд з дому Бибервельт. Їх дочки, Алое і Жасмина, пішли підсобити Сему Хофмайєру дорізати поранених і обдирати убитих.
Повернулася Імпі в зеленому платті з руками, закривавленими по лікті. Бабка Петунія теж поверталася, вона йшла повільно, сопучи, постогнуючи, спираючись на заюшену мотику і тримаючись за поперек.
«Ех, старіє наша бабця, старіє», – подумав Хільдебранд.
– Де закопувати розбійників, пан Рокко? – запитав Хофмайер.
Рокко Хільдебранд обійняв дружину за плечі, глянув на небо.
– В березовому гаю, – сказав він. – Поряд з попередніми.
Низовики проти грабіжників. Володарка озера

Цікавості Редагувати

Примітки Редагувати

  1. На боці Білок

Ad blocker interference detected!


Wikia is a free-to-use site that makes money from advertising. We have a modified experience for viewers using ad blockers

Wikia is not accessible if you’ve made further modifications. Remove the custom ad blocker rule(s) and the page will load as expected.