Орібасій Джанфранко Паоло Ройвен або скорочено Орі Ройвен (пол. Ori Reuven, англ. Ori Reuven) — секретар Сігізмунда Дійкстри протягом 19 років, магістр права. Автор рукопису «Люди з тіней, чи Історія таємних королівських служб».
У книжках Сапковського[]
- — Усе пишеш?
- Орі Реувен здригнувся й зробив ляпку. Служив він Дійкстрі вже дев’ятнадцять років, але й досі не призвичаївся до безшумного кроку шефа, до того, що той з’являвся невідомо звідки й невідомо яким чином.
- — Доброго вечора, кхе-кхе, ваша вельмож…
- — «Люди з тіней», — прочитав Дійкстра титульну сторінку рукопису, яку безцеремонно підняв зі столу. — «Історія таємних королівських служб, писана Орібасієм Джанфранко Паоло Реувеном, магістром…». Ох, Орі, Орі. Старий чолов’яга, а такі дурниці.
- — Кхе-кхе…
- — Я прийшов попрощатися, Орі.
- Реувен дивився на нього здивовано.
- — Бачиш, вірний дурню, — продовжував шпигун, не очікуючи, поки секретар щось промовить, — я також старий, і виходить, що ще й такий самий дурень. Сказав одне слово одній особі. Тільки одній. І тільки одне слово. І було це на одне слово більше й на одну особу більше, ніж треба. Прислухайся, Орі. Чуєш їх?
- Орі Реувен, широко розплющивши здивовані очі, покачав головою. Дійкстра мовчав мить-другу.
- — Не чуєш, — заявив. — А я їх чую. У всіх коридорах. Щури бігають за третогорськими стінами, Орі. Ідуть сюди. Наближаються на м’яких щурячих лапках.
— Володарка Озера, ст. ??
- — Немає його, — спокійно відповів Орі Реувен. — Ви ж самі бачите.
- — Де він є? Кажи! Де Дійкстра?
- — А чи я, — кахикнув Орі, — є, кхе-кхе, сторожем братові моєму?
- — Загинеш, старче!
- — Я старий. Хворий. І дуже зморений. Кхе-кхе. Я не боюся ані вас, ані ваших ножів.
- Убивці вибігли з кімнати. Зникли настільки ж швидко, як і з’явилися.
- Вони не вбили Орі Реувена. Були найманими вбивцями. І в наказах їхніх не було жодної згадки про Орі Реувена.
- Орібасій Джанфранко Паоло Реувен, магістр права, провів шість років у різних в’язницях, постійно під допитами все новими слідчими, які розпитували його про різні речі та справи, що часом начебто й не мали жодного сенсу.
- Через шість років його звільнили. Тоді він уже був дуже хворий. Скорбут відібрав у нього всі зуби, анемія — волосся, глаукома — зір, а астма — дихання. Пальці на обох руках йому поламали на допитах.
- На волі він прожив неповний рік. Помер у храмовому притулку. У бідності. Забутий.
- Рукопис книжки «Люди з тіней, чи Історія таємних королівських служб» зник безслідно.
— Володарка Озера, ст. ??
- — Світ змінився, — сказав пілігрим. — Щось скінчилося. Я… Сігі Реувен.
— Сігізмунд Дійкстра представився вигаданим іменем, де узяв прізвище свого секретаря Володарка Озера, ст. ??
Помилки в літературі[]
В перекладі вживається два варіанти: «Ройвен» та «Реувен».
Гра «Відьмак»[]
...