Меч призначення (пол. Miecz przeznaczenia) — оповідання із збірника Анджея Сапковського — «Меч призначення»[1].
Ґеральт заходить у Брокілон. Тут він вперше зустрічає дівчинку Цірі і замислюється про своє призначення...
Сюжет
Ґеральт слідує в Брокілон для візиту до Ейтне. На узліссі лісу він бачить вбитого п'ятнадцятирічного юнака, застреленого з лука. Нарікаючи з приводу дріад він прямує далі де знаходить ще один труп і важко пораненого лицаря. Він впізнає в ньому свого старого знайомого по імені Фрейксенет. Навіть у маренні він просить допомоги для якоїсь княжни.
Спробу Ґеральта допомогти товаришеві перериває група дріад, які вийшли з лісу. Ледь не отримавши стрілу, відьмак на старшій мові пояснює їм мету свого прибуття і просить допомогти з пораненим лицарем.
З великою неохотою дріади вирішують допомогти лицареві, а до Ейтне його береться супроводжувати дріада по імені Браенн.
Через деякий час вони натикаються на маленьку дівчинку якою зацікавився сколопендроморф.
Знищивши джерело загрози, вони дізнаються що її звуть Цірі. Визнавши в ній княжну Вердена, Геральт не встигає відвернутися, як дівчисько робить спробу втечі, яка, втім, виявляється безуспішною.
Білий Вовк ловить і хитрістю змушує її піти разом з маленьким загоном. Підійшовши до кордону Дуен Канелла, відьмакові, на відміну від Цірі, зав'язують очі і ведуть в місто дріад.
Прибувши на місце, Цірі з Ґеральтом бачать вже неабияк вилікуваного Фрейксенета. З їхньої розмови дівчинка розуміє, що відтепер їй судилося стати дріадою. Вона не встигає все як слід обдумати, в покої входить повелителька Брокілона — Ейтне. На його подив вона знає і про мету його прибуття в ліс і про Вензлава, який послав відьмака в якості посла. Їй в цілому все це виявилося байдужим.
Вирішуючи долю лицаря, вона вирішує залишити його в місті до повного одужання. Весь час, поки він буде в лісі, ним будуть користуватися для поповнення популяції дріад.
Закінчивши з ним, вона разом з Геральтом прямує до свого дуба яким вона користується замість будинку.
Там на Ейтне з відьмаком вже чекали Цірі та Браенн. Ґеральт намагається умовити повелительку Брокілона залишити дівчинку в світі людей, але всі його спроби виявляються марними. Ейтне невблаганна і не буде підкорятися людським правилам і нормам, сказавши що йому над передати Вензлаву вона просить подивитися як Дитя Старшої Крові буде пити Воду Брокілона.
Цірі відмовляється залишитися одна, також просить його залишитися і відьмак погоджується. Дівчинка випиває воду, але Ейтне з жалем зауважує, що очікуваного ефекту від зілля не відбувається. Призначення не можна уникнути. Ґеральт не вірить, що вода, яку дали дитині, справжня. Еїтне пропонує йому надпити її що він, трохи повагавшись, і робить.
Відьмак приходить в себе вже за межами Брокілона. Поруч з ним сидить і Цірі, яка вже знає, що саме вона те дитя-несподіванка, яке призначалося Ґеральту.
Всупереч її очікуванням Ґеральт вирішує відправити її назад в Цінтру. По дорозі до палацу Вензлава вони натикаються на групу розбійників. Швидко розгадавши їх очевидну брехню відьмак вступає з ними в бій. На допомогу приходить до нього наїзник, який вийшов з лісу разом з дриадами. Наїзником виявляється його старий знайомий по імені Мишовур. Він просить його повернутися разом з дитиною в Цінтру. Ґеральт відмовляється від неї, від свого призначення і їде геть.
Персонажі
Головні герої
Другорядні персонажі
Згадки
Географія
Королівства і населені пункти
Назви природних об'єктів
- Вду
- Стрічка
Монстри
Цікавості
- Неважко помітити, що в історії Фрейксенета про його расколдовании присутні елементи казки Ганса Хрістіана Андерсена — «Дикі Лебеді»
Примітки
- ↑ У збірці оповідання:
- Межа можливого (пол. Granica możliwości)
- Уламок льоду (пол. Okruch lodu)
- Вічний вогонь (пол. Wieczny ogień)
- Трохи жертовності (пол. Trochę poświęcenia)
- Меч призначення (пол. Miecz przeznaczenia)
- Дещо більше (пол. Coś więcej)
| Книги | |
| Цикли саги про Відьмака | Відьмак (серія романів) — «Останнє бажання» (1993) Глас розуму • Відьмак (оповідання) • Дещиця істини • Менше зло • Питання ціни • Край світу • Останнє бажання ♦ «Меч призначення» (1992) ♦ «Кров ельфів» (1994) ♦ «Час погорди» (1995) ♦ «Хрещення вогнем» (1996) ♦ «Вежа Ластівки» (1997) ♦ «Володарка Озера» (1999) ♦ «Сезон бур» (2013) |
| Написані окремо | Дорога, з якої нема вороття ♦ Щось закінчується, щось починається ♦ Антологія творів українських та російських авторів «Відьмачі легенди» ♦ Рукопис, знайдений у драконовій печері |
| Інше | Книги ♦ Шаблон:Книги ♦ |