FANDOM



Краснолюди, чи Ґноми (пол. Krasnoludy) — низькорослий, міцний, кремезний Старший Люд, зовні схожий на людей.

Опис Редагувати

В основному, воїни, ремісники і купці. Краснолюди — довгожителі, як і ельфи, проте, серед них плодовита тільки «молодь». Жінки-краснолюдки описуються вкрай мало, але відомо, що вони за людськими мірками дуже непривабливі (на відміну від ельфок, красу яких люди дуже шанували).

Від гномів червонолюди відрізняються за такими характеристиками:
  • краснолюди вищі гномів (зріст краснолюдів: 1.2 - 1.35 м в порівнянні із зростом гнома: 0.9 - 1.0 м) і більш кремезні.
  • Червонолюди завжди носять бороду, а гном може і не носити, а якщо носить, то коротко її підстригає. Навіть виключно великого і міцного гнома з недоглянутою бородою неможливо сплутати з краснолюдом.
  • Все вирішує довжина носа: у гномів виключно довгі носи, в два рази довші носів людей і краснолюдів.

У книзі не описується, коли і яким чином краснолюди з'явилися на континенті. Відомо що вони оселилися тут раніше людей і ельфів, але пізніше ґномів. Очевидно, що з гномами краснолюди зуміли здружитися і ці раси багато перейняли одна в одної, проте коли на континент припливли ельфи на своїх Білих кораблях, ці два народи були витіснені в надра гір.

– Ельфи! – пирхнув Ярпен. Якщо йдеться про точність, вони акурат є такими самими приблудами, як і ви, люди, хоч і приплили на своїх білих лодіях за добру тисячу років перед вами. Це зараз вони наввипередки пхаються з дружбою, вже ми брати, вже вони зуби шкірять, кажучи; «ми побратими», «ми старші Народи» А колись, кур…. Гм, гм… Давніше свистіли нам їх стріли біля вух, коли ми…
– То першими на світі були червонолюди?
Гноми, якщо говорити точніше. І якщо йдеться про цю частину світу. Бо світ є неймовірно великим, Цірі.

На відміну від багатьох людей, ельфів і відьмаків, краснолюди найчастіше використовують важку зброю: булави, палиці, сокири, бердиші. Однак, користуються цією зброєю досить спритно, і можуть, при необхідності, просто метнути на велику відстань.

Основне місце зосередження краснолюдів — гори Магакам. Тут розташована більшість їх кузень і лабораторій. Коли почалася колонізація земель людьми, краснолюди досить спокійно зжилися з людьми, багато осіли в містах і зайнялися своїми справами: торгівлею, куванням зброї. У регулярних арміях практично всіх королівств краснолюдов займали далеко не останнє місце, завдяки високій військовій підготовці.

Краснолюди пліч-о-пліч з людьми билися проти армії Нільфгарду в битві за Содден в 1262 році і під Бреною в березні 1268 року.

Після першої війни з Нільфгаардом, частина дружньо налаштованих до людей краснолюдів змінила свою думку і приєдналася до загонів «білок». Деякі залишилися вірні жителям Півночі., але через людське презирство до нелюдів, і ця частина відносилася до людей не дуже привітно.

ПредставникиРедагувати

Відомі краснолюди Редагувати

Інші Редагувати

У книгах Сапковського Редагувати

Ґном попив пива і почав жалітись, що ця Йеннефер все ще ображена на нього, хоч від тих часів минуло добрих пара років.
— Зустрів її на ярмарку у Ґорс Велені — розповідав. – Ледь мене побачила, засичала, як кішка, і жахливо образила мою небіжчицю-маму. Я взяв чим швидше ноги в руки, а вона крикнула мені услід, що ще колись добереться до мене і зробить так, що в мене трава з дупи виросте. 

 Цірі захихотіла, уявляючи собі Ярпена з травою.
Ґеральт буркнув щось про жінок та їх імпульсивний характер, червонолюд заявив, що це надто лагідне визанчення злостивості, ворожості та мстивості.
Червонолюд Ярпен про злостивість жінок і Єнніфер персонально. Кров ельфів

Обережно: Увага 02 Далі текст містить деталі сюжету.
 (Цірі) Встала, щоб теж зіскочити знайти каштана. Червонолюд обернувся, змірявши її недружелюбним поглядом.
— З тобою теж тільки клопіт, панночко – пирхнув гнівно. – Потрібні нам тут дами і дівчатка, холера, навіть висцятись з козел не можу, мушу зупиняти запряг і бігти у кущі!
Цірі вперла кулаки у стегна, струснула попелястою гривкою і задерла носа.
— Так? – запитала, роздратована. – Пива менше пийте, пане Зіґріне, то й будете менше хотіти!
— Хрін тобі до мого пива, шмаркало!
— Не верещіть, Трісс щойно заснула!
— Це мій віз! Буду верещати, якщо така моя воля!
Традиційний діалог за участю червонолюда. Кров ельфів

— Але ж зараз… Людей є значно більше, аніж… Ніж нас.
— Бо множитесь, як крілики – скрипнув зубами червонолюд. – Нічого, тільки б трахались, разом, без різниці, з ким трапиться і де трапиться. А вашим жінкам достатньо сісти на чоловічі штани щоб їм черево виросло… Чого так почервоніла, думаєш хто: польовий мак? Хотіла зрозуміти, так чи ні? То й маєш щиру правду і правильну історію світу, яким володіє той, хто вправніше розчереплює інших і найшвидше надуває бабів. А з вами, людьми, важко конкурувати, як у вбивствах, так і у зляганні…
— Ярпене – зимно сказав Геральт, під’їжджаючи до них на Плітці. – Стримуйся трохи, якщо можна, у доборі слів. А ти, Цирі, перестань розважатись з візником, залазь до Трісс, подивися, чи не прокинулась і чи чогось не потребує.
Ярпен про вплив трахання на суспільний розвиток. Кров ельфів

– Митття хворому тільки шкодить. Здоровому, зрештою, теж. Пам’ятаєте старого  Шрадера? Жінка раз йому сказала помитись, і Шрадер швидко після цього помер.
– Бо його скажеий пес покусав.
– Якби він не вмився, тоді б його пес не покусав.
– Я теж вважаю – озвалася Цирі, перевіряючи пальцем температуру води у казанку – що не варто кожен день митися. Але Трісс просить, а одного разу навіть заплакала…
Роздуми черврнолюдів про гігієну. Кров ельфів

— Ярпене?
— Слухаю.
— Хто має слушність? Білки чи ви? Геральт хоче бути… нейтральним. Ти служиш королю Хенсельту, хоч і краснолюд. А лицар у сторожовій вежі кричав, що всі ви є нашими ворогами і що всіх треба… Всіх. Навіть дітей. Для чого, Ярпене? За ким правда?
— Не знаю – відповів тужливо червонолюд. – Я всі розуми не поїв. Роблю те, що вважаю за потрібне. Білки взялися за зброю, пішли до лісу. «Людей до моря», кричать, не розуміючи, що навіть те гучне гасло нарадили їм нільфгаардські емісари. Не розуміють, що це гасло не на них скероване, а саме до людей, що має збудити людську ненависть, а не бойовий запал молодих ельфів.
Я це розумію, і тому вважаю те, що роблять Scoia'tael, злочинною дурістю. Що ж, може за кілька років мені кричатимуть, що я зрадник і запроданець, а їх будуть називати героями… Наша історія, історія нашого світу, знає такі випадки...

— Змушені жити поряд – продовжив Ярпен. – Ми і ви, люди. Бо просто не маємо іншого виходу. Вже двісті років про це знаємо, а вже понад сто працюємо на це. Хочеш бачити, для чого вступив на службу до Хенсельта,  чому я прийняв таке рішення? Не можу дозволити, щоб ця робота пішла намарне. Сто років з гаком намагаємся співіснувати з людьми. Низовики, гноми, ми, навіть ельфи, я не кажу про русалок, німф чи сильфід, вони завжди були дикими, навіть тоді , коли вас тут взагалі не було.
Сто чортів, це тривало сто років, але нам вдалось якось притертися до спільного життя, жити один біля одного, разом, нам частково вдалося переконати людей, що ми дуже мало відрізняємось один від одного…
Ярпен про боротьбу і співіснування рас, зрадників і запроданців. Кров ельфів

Крокували вони жваво, навіть занадто жваво. Аддаріо Бах виявився типовим краснолюдом. Краснолюди, хоч при потребі чи для зручності могли скористатися кожним екіпажем і будь-якою твариною, верховою, гужовою чи в’ючною, рішуче воліли піші переходи і були пішоходами з покликання. Краснолюд міг за день пішки подолати відстань у тридцять миль, як і вершник на коні, та ще й несучи багаж, який пересічна людина навіть би не підняла. За краснолюдом без багажу людина ніяк не встигала. Відьмин теж. Ґеральт забув про це і через якийсь час змушений був просити Аддаріо, щоб той трохи стримав темп.

* * *


В Цидарісі, пояснював він, живе його рідня, настільки численна, що постійно там траплялися якісь принагідні родинні празники, то весілля, то хрестини, а то похорони з поминками. Згідно з краснолюдською традицією, відсутність на родинному празнику виправдовувало тільки нотаріально підтверджене свідоцтво про смерть, живі члени родини не сміли викручуватися від празників. Тим-то Аддаріо досконало вивчив маршрут до Цидарису й назад.

Петру Коббін хотів вхопити Ґеральта за комір, але не зумів, бо втрутився досі спокійний і маломовний Аддаріо Бах. Краснолюд потужно копнув Коббіна у згин коліна. Коббін упав навколішки. Аддаріо Бах доскочив, з розмахом гримнув його п’ястуком у нирку, поправив у бік голови. Вернигора звалився на палубу.
— Дарма, що великий, — краснолюд оглянув всіх інших. — Тільки й того, що більше шуму, як падає.

Аддаріо Бах про різницю розмірів. Сезон Бур

Кінець деталей сюжету.


Гра «Відьмак» Редагувати

Запис в Глосарії Редагувати

Краснолюди менше зростом, ніж люди, зате вони більш міцні і м'язисті. Краснолюди-чоловіки носять довгі бороди. Зазвичай вони поводяться безцеремонно, як правило, життєрадісні, але вперті. Відмінні ремісники і воїни, вони знайшли собі місце і в людському суспільстві. Але все ж деякі молоді краснолюди примикають до бунтівників, скоя'таелей, тому що хочуть покласти край переслідуванням нелюдей і хочуть мати рівні права з людьми.
Краснолюди - одна із Старших Рас. Колись їх раса була панівною, разом з ельфами, але сьогодні у них залишився лише один анклав — Магакам, місто-гора з великими покладами мінералів і залізної руди.

З усіх Старших Рас краснолюди найохочіше селяться в людських містах. Вони успішно ведуть справи і часто наживають непогані капітали, хоча їм постійно доводиться стикатися з презирством і ворожістю. Під час війни з Нільфгардом краснолюди уславилися найманцями, але багато хто з них боролися в командах Білок проти Північних Королівств.

Гра «Відьмак 2: Вбивці Королів» Редагувати

Запис в Глосарії Редагувати

Однією з Старших Рас є краснолюди. Міцні, бородаті, кремезні створіння з низьким голосом, яких від людей відрізняє більш низький зріст. У побуті вони прості, відкриті і безпосередні. Часто їх звинувачують в тому, що вони незадоволені, невежеліви і жадібні. Тут слід зауважити, що моя думка про краснолюдів ні в якому разі не відповідає другій частині загальноприйнятого, яку я наводжу лише потім, щоб представити думку інших людей, навіть якщо люди ці - тупі, застряглі в своїй ненависті невігласи. Покритий горами рідний край краснолюдів, Махакам, славиться численними шахтами, в яких добувають дорогоцінні камені і руди. Багато краснолюдів живуть також в містах людей, оскільки їх раса відносно легко пристосовується до нових сусідів, чого, на жаль, не можна сказати про самих людей. Незважаючи на переслідування, знущання, і навіть криваві погроми, історія людського сусідства з краснолюдов була набагато більш мирною, ніж з ельфами. Кмітливість і схильність до торгівлі і ремесел роблять краснолюдів чудовими купцями, банкірами, ковалями і зброярами.

Цікавості Редагувати

  • Згадуваний у грі «Відьмак» анонімний памфлет «Проти нелюдів» описує краснолюдів як учасників змови нелюдей проти людей.
  • Краснолюд досягає зрілості, коли його підборіддя дотягується до ремінця (вік близько 55 років).
  • Їх технологія виготовлення мечів насправді нагадує процес виготовлення японської катани.

Ad blocker interference detected!


Wikia is a free-to-use site that makes money from advertising. We have a modified experience for viewers using ad blockers

Wikia is not accessible if you’ve made further modifications. Remove the custom ad blocker rule(s) and the page will load as expected.

Відвідайте інші вікіпроекти на Вікія!

Випадкова вікі