Відьмакопедія
Register
Advertisement

Sub-Pages:

Каланте Фіона Ріаннон (пол. Calanthe), також відома як «Левиця з Цінтри» — героїня літературного циклу, написаного Анджеєм Сапковським.

Королева Цінтри, мати принцеси Паветти та бабуся Цірілли.

Опис[]

Зовнішність[]

  • Королеві Каланте перейшло все те що з давніх-давен переходило від покоління в покоління по жіночій лінії.
  • Зовні будучи вельми привабливою, вона отримала від матері попелясто-сіре волосся і зелені очі, які вона зазвичай підкреслювала великим намистом складається з смарагдів.

Біографія[]

Ранні роки[]

Каланте народилася в 1217 році в королівському шлюбі Адалії і Дагорада. Сама того не підозрюючи, вона була плодом інцесту, хоч з першого погляду і не очевидного. Дід Адалії — Амавет і бабуся Дагорада — Фіона були родичами а саме, кровними братом і сестрою. Згодом чутки про це значно позначаться на долю юної принцеси Цінтри.

Будучи єдиною дитиною в сім'ї, до того ж дівчинкою, її доля, згідно з традиціями Цінтри, повинна була скотитися до неминучого монархічного шлюбу який зробив би її тінню свого чоловіка. І безсумнівно так би і було, якби не характер Каланте. Після бурхливої молодості, супроводжуваної випадковими зв'язками з чоловіками і смерті своїх батьків, вона особисто починає виступати проти аристократії, бажаючи стати одноосібною правителькою Цінтри, лише для проформи тримаючи поруч з собою чоловіка.

Невгамовні амбіції принцеси, зіткнувшись з традиціями аристократских сімей, загрожували вилитися у громадянську війну, але тут їй раптово запропонували інший шлях вигідний обом сторонам, а саме Ройґнера.

Одруження[]

Підібрати чоловіка для зіпсованої інцестом Каланте виявилося нелегко. Могутнім сім'ям Цінтри доводиться потрудитися і в пошуках підходящого кандидата в її чоловіки дістатися до Еббінґа куди не дійшли ще чутки про її походження. Але вирішальне слово в результаті знову опинилося у Каланте. Вона дає дозвіл на шлюб і виходить заміж за обранця. Він цілком підходив на роль її тіні.

Аристократи заспокоїлися, і хоч на троні сидів Ройґнер, країною залізною рукою правила Каланте вже отримала серед народу негласне прізвисько «Левиця з Цінтри». Все чого тепер вона бажала так це завагітніти і народити сина щоб згодом передати кермо правління вже йому. Однак доля керована випадком обертається проти неї.

Народження Паветти[]

В 1236 році народжується дочка і руйнує її плани про престолонаслідування. У відчаї вона робить ще дві спроби завагітніти але обидва рази обертаються викиднем. Каланте розуміє що тепер її статус королеви помітно похитнувся.

Вона дізнається що Ройґнер, якому так само потрібен був спадкоємець, потай почав підбирати дівчат які б без проблем народили б йому сина. Рахунок пішов на місяці, а то й дні. Побоюючись за своє життя, а Каланте прекрасно знає що трапляється з незручними дружинами, вона вирішує взяти ініціативу... Під час мору помирає її чоловік. Вона зберігає життя, але відчайдушний вчинок видає настільки ж непередбачуваний ефект. Коли Каланте вирішує після смерті чоловіка правити одноосібно, спалахує стара ворожнеча з аристократією що впирається в звичаї престолонаслідування Цінтри. Знать висуває їй ультиматум - або рання одруження її дочки Паветти, або її скинуть з трону. Про повторне одруження зрозуміло, не йшлося. Їй довелося піти на поступки і погодитися з їх вимогами, сподіваючись за цей час знайти вирішення її проблем.

Через деякий час Каланте стає відомою полководицей а про її першу битву під Хочебужем навіть співають пісні. На Скелліге вона відома як «Ard Rhena» — Верховна Королева. Але популярність і заслуги не дають їй того, чого вона бажає найбільше — незаперечної влади. Під вагою традицій їй доводиться хитрувати і ухилятися щоб триматися при владі якомога довше. Вона відхиляє пропозицію одруження Паветти, коли тій виповнюється 10 років. Таким же чином вона поступає коли їй виповнюється 13. Паветта повинна вийти заміж у 15, і ні роком пізніше. Каланте погоджується адже тепер, все йде за її планом, в який дуже вдало вписався Дані про якого, як передбачала вона, її дочка не знала.

Тим часом під час чергової поїздки на Скелліге вона знайомиться з рідним братом ярла БранаЕйстом Турсехом. Несподівано для себе вона закохується і у них зав'язується роман який, за згодою обох сторін, до пори тримається в секреті. По приїзду в Цінтру вона згадує стару розповідь Ройґнера про «Право несподіванки» яким, її нині покійний чоловік, по своїй легковажності пов'язав Паветту з монстром, розуміючи чим це їй загрожує.

Здогадавшись про справжні наміри Дані, вона вирішує захистити свою дочку і свої плани щодо видачі її за Краха ан Крайта, племінника Брана з Скелліге. Мотиви її були досить прості... Паветта була її дочкою, а Крах ан Крайт людиною з островів на які вона мала досить значний вплив. Вона цілком благополучно могла народити йому сина, який, в свою чергу, потрібен був Каланте. Впливаючи на їх шлюб вона б управляла країною і не могла допустити того, щоб Дані забрав її доньку з собою. Дізнавшись про відьмаків вона вирішує найняти самого відомого з них, щоб вирішити цю проблему.

Заручини Паветти[]

Спочатку сплановане Каланте свято перетворюється на катастрофу. Її дочка самовільно вирішує піти з Дані в образі монстра незважаючи на всі її хитрощі. До всього іншого, несподівано в Паветти прокидається магічний дар яким, вона ледь не розносить зал в якому відбувався бенкет. Але і подібну ситуацію Каланте обертає в свою сторону. Вирішивши, що знать побоїться сил Паветти вона вирішує благословити її, вже до шоку Каланте вагітну, на шлюб з зачарованим принцом з Маехта адже в такому разі і її дочка буде щаслива, і вся влада залишиться в неї. До всього іншого, вона вирішує погодитися на пропозицію Ейста Турсеха про одруження на ній. Розгубленою непередбаченими подіями аристократії не залишається нічого іншого, як погодитися на обидва весілля і залишити її біля трону.

Після весілля вона не залишає спроб знову завагітніти користуючись різними лікувальними речовинами поки нарешті не розуміє що її час згаяно і вся надія тепер лежить на її дочці. Тим часом у Паветти народжується дочка Цірілла яка, як вона знала, по «Праву несподіванки» була пов'язана з Ґеральтом, відьмаком якого вона найняла на сватання своєї дочки.

Левеня з Цінтри[]

Відразу після народження внучки, Каланте вирішує вбити відьмака, щоб не віддати йому дівчинку. Для цієї мети вона навіть викликає Мишовура, свого придворного мага, але в останній момент лякається прокляття призначення і вирішує залишити все як є. Їй досі потрібен був онук, якому б вона передала владу. Але цьому не судилося статися. Паветта, разом зі своїм чоловіком Дані, гине при загадковій корабельній аварії і вона залишається тільки зі своєю п'ятирічною онукою.

Всі амбіції і надії тепер обертаються до Цірілли, якій судилося бути забраній Ґеральтом. Незважаючи на страх і особисті побоювання вона вирішує дочекатися відьмака який рівно через шість років з'явився біля її порога. Після загибелі Паветти вона дізнається все що може про відьмака. З жахом для себе вона розуміє що Цірі доведеться пройти випробування травами або болісно померти. Тоді вона придумує відчайдушний план. Хитрістю вона намагається видати йому замість Цирілли іншого хлопчика, але нічого не виходить. Відьмак вирішує відмовитися від дитини і свого призначення.

Вирішивши таким чином проблему з Ґеральтом, Каланте впритул приступає до виховання дівчинки яка обожнює своєю імениту бабусю. Ледь дівчинці виповнюється 10 років вона починає підшукувати для неї потенційних женихів підсовуючи їй портрети що подобаються. Зупинившись на одному з них вона відправляє туди Ціріллу, але незабаром розуміє яку помилку зробила. Від Мишовура вона дізнається про її втечу з замку, а з його повернення, про зустрічі Цірілли і Ґеральта в Брокілоні.

Паралельно з вихованням онуки, Каланте займається розслідуванням загибелі своєї дочки, але результатів це поки не приносить. Після інциденту на Скелліге, коли одинадцятирічна Цірі закохується в сина Краха ан Крайта, вона в терміновому порядку забирає дівчинку з островів і привозить в Цінтру. Щоб присікти можливі, небажані для неї вагітності в подальшому, Каланте забороняє їй там з'являтися. Восени того ж 1262-го року вона дізнається правду про те, ким був батько Цірілли, але стає занадто пізно. Імперія Нільфгард нападає на Королівство Цінтра.

Різанина в Цінтрі[]

Разом з чоловіком вона бере участь у кровопролитній битві на полях Марнадаля і там же, Каланте ставає свідком його загибелі. Тільки завдяки своїй волі вона прориває нільфгардське оточення, прикриваючи відступаючі в Цінтру війська. Там її покидає удача і Каланте важко ранять списом.

Разом з усією аристократією вона замикається в цінтрійському бастіоні де на смертному одрі віддає залишившихся в живих лицарям свій останній наказ: вивести Ціріллу з неіснуючого міста щоб вона не дісталася Емгиру вар Емрейсу, батьку дівчинки, який, як вона припускала вирішив взяти її в дружини. Попрощавшись з онукою і переконавшись у її відсутності, Каланте Фіона Елеонор у віці 45 років, щоб не дістатися нільфгардцям скидається з балкона бастіону послуживши яскравим прикладом самовідданості і сили духу решті аристократії...

Logo-gwent-big
Гра «ГВИНТ: Відьмацька карткова гра»
[]

Каланте (Гвинт 00)

У грі «Гвинт: відьмацька картярська гра» Каланте присутня у вигляді золотої карти лідера фракції Королівства Півночі.

« Її називають «Левицею Цінтри». І не без поважних причин »

— Опис картки


Цікаві факти[]

  • «Calanthe» — назва роду орхідей, що включає близько 170 видів.

Примітки[]

Правителі Цінтри
Королі Старий герб Новий герб

Неофіційний герб провінції Цинтра

КербінКоррелКорам IКорам IIКорбеттДагорадРойґнерЕйст ТурсехЕмгир вар Емрейс
Королеви
Бекка з НазаїраЕсчіва з СодденаРігоберта із ЛиріїФіона з ТемеріїЕлен з КедвенуАдаліяКалантеФальшива Цірі
Інші члени королівської сім'ї
Церан з ЦінтриЦірра з ЦінтриПаветтаЦірілла
Advertisement