FANDOM


Король Демавенд III (пол. Demavend) — герой літературного циклу, написаного Анджеєм Сапковським і його адаптацій, в тому числі відеоігор Відьмак, Відьмак 2: Вбивці Королів і Відьмак 3: Дикий Гін.

Спадкоємець Вірфуріла, владика Едірну. Одружений, спадкоємець престолу — його син, принц Стенніс. Ненавидить чародіїв і нелюдей.

ОписРедагувати

Характеристика Редагувати

  • Король королівства Едірн, Демавенд багато років знаходиться у ворожнечі з сусідом королем Генсельтом Кедвенським.
  • Демавенд відомий насамперед своєю жорстокістю і заздрістю, які, втім, не заважали йому бути розумним і далекоглядним політиком, який ретельно планує свої ходи наперед.
  • Однак, це не завадило йому бути підло і по-зрадницьки обдуреним своїми союзниками.

ЗдобуткиРедагувати

Гра «Відьмак 2: Вбивці Королів» Редагувати

Демавенду визначається роль першої жертви Лето у низці вбивств північних правителів. На момент початку подій гри король мертвий — підтвердженням чому є відрубана голова монарха, яку відьмак демонструє Йорвету. А потім громило наказує Егану віднести голову короля Шеалі, яка і замовила його вбивство.

Запис в щоденникуРедагувати

Демавенд, син Вирфуріла, правив королівством Едірн, яке добряче постраждало під час останньої війни з Нільфгардом. Він був упевнений, що лише сильна рука здатна управляти державою. Подейкували також, що цей монарх не мав гарячої любові до нелюдей: він вдавався до жорстоких заходів проти скоят'аелів і посилав каральні експедиції в ліс Брокілон. Без усякого сумніву відправляв він на ешафот баламутів і вуличних віщунів, варто було їм сказати лише слово про політику. Тому й дивуватися не варто, що багато бажали побачити його бездиханним. Проте смерть його стала для його підданих великою несподіванкою, бо не кожен день відрубані монарші голови кров'ю своєю мітять підлоги в палацах.

У книгах Сапковського Редагувати

Присутні мовчали. Демавенд, володар Едірну, сидів, розвалившись у кріслі, втупившись у кухоль пива, поставлений на черево. Фольтест, господар Темерії, Понтару, Магакаму і Соддену, а віднедавна сеньйор протектор Брюґґе, демонстрував всім свій шляхетний профіль, відвернувши голову в бік вікна. На протилежній стороні столу засідав Генсельт, король Кедвену, бігаючи по учасниках наради малими проникливими очима, які блищали у бородатій, як у розбійника, фізіономії. Мева, королева Лирії, задумливо гралась величезними рубінами намиста, час від часу кривлячи гарні повні вуста у багатозначній гримасі.

* * *


- Твоє військо вирушить на ельфів, якщо дасиш їм наказ - кивнув головою Демавенд. – Але чи рушиш на людей? На селюків, з яких рекрутуєш піхоту? На цехи? На вільні міста? Візімір, говорячи про Scoia'tael, описав тільки один камінець з лавини. Так, так, панове, не витріщайте на мене очі! Села і містечка вже почали думати, що на захоплених Нільфгардом землях селянству, фермерам і ремісникам живеться легше, вільніше і багатше, що купецькі гільдії мають більші привілеї… нас заливають товари з нільфгардських мануфактур. У Брюґґе і Вердені їх монета витіснила місцеву. Якщо будемо сидіти бездіяльно, то загинемо, розсварені, втягнуті у конфлікти, втягнуті у придушення повстань і бунтів, поволі узалежнювані від економічної потуги Нільфгарду. Загинемо, задушені у власному задущливому затінкові, бо зрозумійте, що Нільфгард перекриває нам дорогу на Південь, а ми мусимо розвиватись, мусимо бути експансіоністами, бо у протилежному випадку для наших внуків тут забракне місця!

Початок наради королів. Демавенд веде вправно свою політичну лінію. Кров ельфів


Придушити Білок – швидко сказав Генсельт. – Розпочати велику, спільну військову операцію. Справити нелюдам криваву лазню. Хай Понтар, Гвенллех і Буіна спливуть кров’ю ельфів від витоків і до устя!
Придушити каральною експедицією вільних ельфів з Dol Blathanna – додав, морщачи чоло, Демавенд. – Впровадити інтервенційні корпуси до Магакаму. Нарешті дозволити Ервіллові з Вердену дістатись до дріад у Брокілоні. Так, кривава лазня! А тих, що виживуть, до резервацій!

Плани щодо геноциду нелюдів. Кров ельфів


- Нільфгардці – почав бард через мить мовчанки – атакували Лирію і Едірн. Без проголошення війни. Приводом нібито був напад військ Демавенда на якийсь прикордонний форт у Доль Ангра, здійсненнй під час з'їзду чародіїв на Танедді. Дехто каже, що це була провокація. Що це були нільфгардці, перебрані на вояків Демавенда. Як було насправді, ми напевно ніколи не довідаємось. У кожному разі відповідь Нільфгарда була блискавичною і масованою: кордон перетнула потужна армія, яка б мусила концентруватись у Доль Ангрі тиждень, якщо не місяць. Спалла і Сцала, обидві лірійські прикордонні твердині, були здобуті з ходу, заледве протягом трьох днів. Рівія була готовою до багатомісячної облоги, а капітулювала через два дні під натиском цехів і купецтва, яким було обіцяно, що якщо місто відчинить брами і сплатить відкуп, то не буде пограбоване…

Пропочаток війни і роль в ній Демавенда. Любисток. Час погорди

ЦікавостіРедагувати

  • Спочатку, Демавед був присутній в грі лише у вигляді відрубаної голови, однак 17.04.2012 CD Projekt RED випустили оновлення для гри, що отримала назву «Відьмак 2: Вбивці Королів». Розширене видання», яке, крім усього іншого, додало в гру вступний ролик, що показує, як Лето під час розважальної прогулянці Понтаром вбиває Демавенда і його свиту.
  • Першим радником Демавенда був маг Радкліфф. Після смерті Радкліффа посада дісталася Абеларду з Хаґґи.


ВідеоРедагувати

The Witcher 2 Assassins of Kings - Intro04:21

The Witcher 2 Assassins of Kings - Intro

Смерть Демавенда

Iorveth meets Kingslayer03:22

Iorveth meets Kingslayer

Йорвет зустрічає Лето

ГалереяРедагувати

Примітки Редагувати

  1. Згідно домовленності у замку Хаґґа.

Ad blocker interference detected!


Wikia is a free-to-use site that makes money from advertising. We have a modified experience for viewers using ad blockers

Wikia is not accessible if you’ve made further modifications. Remove the custom ad blocker rule(s) and the page will load as expected.

Відвідайте інші вікіпроекти на Вікія!

Випадкова вікі