Відьмакопедія
Register
Advertisement

Король Ґойдемар (пол. Goidemar) — четвертий за рахунком король Темерії, син Ґардіка та Вульпії.

Біографія[]

Король Темерії Ґойдемар був одружений двічі. Його першою дружиною, та матір'ю двійні стала прекрасна Ріаннона, донька Лари Доррен.

Ґойдемар ввів новий герб Темерії — три срібні лілії на чорному щиті[1], що використовувались до часів правління Фольтеста.

Через три роки після весілля Ґойдемара та Ріаннони, почалося сумнозвісне повстання Фальки, під час якого вагітна Ріаннона був випадково захоплена в полон. У в'язниці вона народила близнюків, Фіону і Амавета, і згодом від пережитих потрясінь зійшла з глузду.

У той же час Фалька народила дочку, Адель, яку вона закинула, ведучи свою війну за свій новий порядок, залишивши дитину медсестрі, яка доглядає за Ріанноною. Незабаром після цього повстання було придушене, Фалька була захоплена і спалена на багатті, а король Ґойдемар отримав свою дружину назад, але з трьома дітьми. При цьому, хто саме його рідні діти, а хто дитя Фальки було невідомо.

Ґойдемар найняв кілька магів, Тіссаю де Вріес, Авґусту Ваґнер, Летіцію Шарбоне і Гена Ґедимгейта, до яких пізніше підключилася ще й Франческа Фіндабайр. Їх завдання було спробувати визначити, який дитина не його, вони зробили свою роботу успішно, але не стали говорити про те королю, так як це призвело б до страти дворічної дитини.

Після смерті Ріаннони, Ґойдемар втратив будь-яку надію, що Амавет стане спадкоємцем трону, та й той був незабаром убитий. І тому король одружився вдруге, на Адді з Цідаріса, яка народила йому сина, Седріка, який і продовжив лінію темерських королів, яка не переривалася аж до правління Фольтеста.

Король Ґойдемар помер в Маріборі, у віці 78 років. Він був похований в Склепі темерських королів в Визімі, в тому самому склепі, в якому Ґеральт двічі зустрічав стриґу Адду.

У книгах Сапковського[]

Ріаннона, прийнята Керро дочка Лари Доррен, тепер уже дружина Гойдемара, короля Темерії, була випадково спіймана повстанцями Фальки й ув'язнена у замку Гоутборзі. Коли її впіймали, була вона вагітною. Замок оборонявся ще довго після того, як повстання було придушено, а Фальку страчено, але Гойдемар таки взяв його штурмом і звільнив дружину. Із трійкою дітей, двома дівчатками, які вже ходили, й хлопчиком, який тількик намагався. Ріаннона була божевільною. Розлючений Гойдемар розтягнув на тортурах усіх полонених, і зі шматків їх зізнати, перериваних крикаи, склав загальний образ.
***
— Тоді викликали чародіїв, аби ті дослідили трійцю і встановили, хто є ким. Гойдемар був таким завзятим, що після відкриття виродка Фальки мав намір стратити дитину, причому — публічно. Того ми не могли допустити. Після придушення повстання до впійманих повстанців застосовували неймовірні жорстокості, й належало нарешті покласти тому край. Страта дворічної дитинки, можете собі уявити? Про те ходили б легенди! Вже й так починали кружляти плітки, начебто сама Фалька народилася потворою через прокляття Лари Доррен, що, вочевидь, було дернею, оскільки Фалька народилася ще до того, як Лара познайомилася із Крегенненом. Але якось мало кому хотілося рахувати роки. Памфлети й дурнуваті документи публікували тихцем навіть в Оксенфурській Академії. Утім, повертаюся до тих досліджень, які доручив нам Гойдемар...
***
— Ми вдавали незнання. Пояснювали королю, що справа нелегка, що ми все ще досліджуємо, але дослідження такі вимагаються часу... Багато часу. Гойдемар, людина, по суті, добра й шляхетна, швидко охолонув й аж ніяк нас не підганяв, а трійня росла й бігала палацом, пробуджуючи радість королівської пари й усього двору.
***
— Але яке дитя було виродком Фальки ви знали?
— Звичайно, Адель.
— Не Фіона?
— Ні, Адель. Померла від чуми. Диявольський виродок, проклята кров, дочка демонічної Фальки, під час епідемії, не дивлячись на протести короля, допомагала жрецям у шпиталі на підградді, рятувала хворих дітей, сама заразилася і померла. Мала сімнадцять років. Роком пізніше у її псевдобрата Амавета стався роман із графинею Анною Камени і його вбили посіпаки, найняті графом. Того самого року померла Ріаннона, прибита й зламана смертю дітей, яких вона любила. Тоді-то Гойдемар призвав нас знову. Бо ж останньою з трійні, принцесою Фіоною, зацікавився король Цінтри, Корам. Хотів її за дружину своєму синові, також Кораму, але знав плітки й не хотів женити сина на можливому виродку Фальки. Ми усім своїм авторитетом запевнили його, що Фіона дитина легальна. Не знаю, чи він повірив, але молоді припали одне одному до душі, й таким ото чином дочка Ріаннони, прапрапрабабка вашої Цірі, скоро стала королевою Цінтри.

Хрещення вогнем, ст. 278-281

Помилки в літературі[]

Пишеться по-різному:

  • У Хрещення вогнем пишеться Гойдемар;
  • У Володаркці Озера пишеться Ґойдемар.

Примітки[]

  1. Геральди́чна лі́лія (фр.fleur de lys) — гербова фігура, поширена у Франції. За легендою, король франків Хлодвіг навернувся в християнство, після чого янгол дав йому золоту лілію як знак очищення. В іншому варіанті стверджується, що Хлодвіг взяв собі як емблему лілію після того, як водяні лілії в Рейні підказали йому безпечне місце, де можна перейти річку вбрід, завдяки чому він здобув перемогу в битві.
Правителі Темерії
Королі Історичний герб правителів Темерії Герб спадкоємців трону

Старий герб Новий герб

ДезмодҐеддесҐардікҐойдемарСедрік ТемерськийҐріффін ТемерськийМеделлФольтест
Королеви і принци-консорти
Адда з ЦідарісаВініфрідаВульпія з БрюґґеБеренґарія ТиссенБ'єнвеню Ла ЛувКлариса ТуссенськаРаґбард з ЕлландеруРіаннонаГуго з РівіїСанція з Соддену
Інші члени королівської династії
Марія ПульхеріяЛетіція ШарбонеАмаветФіонаАдда ТемерськаПринцеса АддаБуссі Ла ВалеттАнаїс Ла Валетт
Advertisement