FANDOM


Берньє Гофмайер (пол. Bernie Hofmeier) – половинчик, фермер з Гірундума.

Одружений на Петуньї, має трьох дітей: Ціню, Франкліна і Тангерінку.

Хороший друг барда Любистка і відьмака Ґеральта із Рівії.

В книгах Редагувати

Берні Говмаер, половинчик, фермер з Гірундума, задер кучеряву голову, вслухаючись у далеке відлуння грому.
- Небезпечна річ – промовив – така буря без дощу. Гупне десь перун, і готова пожежа…

* * *


- Це магія – переконано заявив трубадур. – Все на Танедді є магічним, навіть сама скеля. А чародії не лякаються громовиць. Що я кажу! Чи ти знаєш, Берні, що вони уміють ловити блискавки?
- А, вже! Брешеш, Жовтцю.
- Нехай мене грім… - поет замовк, неспокійно подивився на небо. – Нехай мене качка копне, якщо брешу. Скажу тобі, Гофмаєре, магіки ловлять блискавки. Я на власні очі бачив. Старий Гаразд, той, якого убили на Содденському Пагорбі, якось злапав громовицю на моїх очах. Взяв довжелезний шматок дроту, один кінець вчепив на верхівку своєї вежі, а другий…


Перша зустріч. Час погорди


- Ха – промовив Берні Гофмаєр. – Щось мені здається, що під час того з’їзду на Танедді буде гуркотіти і гриміти не гірше, аніж під час бурі.
- Можливо. Але як це стосується нас?
- Тебе ні – похмуро сказав низовик. – Бо одне це бренькати і співати на лютні. Дивишся на довколишній світ і бачиш тільки рими і ноти. А нам тут останнього тижня двічі кінні капусту і ріпу потоптали копитами. Військо переслідує Білок, Білки тікають і ховаються, а одним і другим дорога випадає через нашу капусту…
- Не час шкодувати капусти, коли ліс горить – вирік поет.
- Ти, Жовтцю – Берні Гофмаєр дивився на нього криво – як щось скажеш, то не відомо, плакати, сміятись чи у сраку тебе копнути. Я серйозно кажу! І кажу тобі те, що настали паскудні часи. Біля шляхів палі, шибениці, на галявинах і по канавах трупи, мать, цей край мусив виглядати так хіба що за часів Фальки. І як тут жити? Вдень приїздять люди короля і погрожують, що за допомогу Білкам візьмуть нас у лещата. А вночі з’являються ельфи і спробуй їм відмовити у допомозі! Одразу поетично обіцяють, що ми побачимо, як ніч набуває червоного обличчя. Такі поетичні, що блювати хочеться.
І так ми опинились між двох вогнів…
Берні про політику, королів, військових, чародіїв і життя, що настало. Час погорди

Ad blocker interference detected!


Wikia is a free-to-use site that makes money from advertising. We have a modified experience for viewers using ad blockers

Wikia is not accessible if you’ve made further modifications. Remove the custom ad blocker rule(s) and the page will load as expected.

Відвідайте інші вікіпроекти на Вікія!

Випадкова вікі