Ениеведдіен (ельфською мовою значить «Дитя вогню») відома, як Іскра (пол. Iskra) — подруга Ґіселера, молода темноволоса ельфка, відкинута за якусь провину своїм народом.
Характеристика[]
- У неї був вибір — померти або знайти собі супутників.
- Вона знайшла Ґіселера, пораненого в бою з ельфами, перев'язала його рану і прийняла його спосіб життя.
- Жорстока, прямолінійна, зарозуміла.
- Прізвисько «Іскра» — вільний переклад її істинного імені з мови ельфів, запропонований Ґіселером і прийнятий іншими учасниками банди.
Інші члени банди «Щури»[]
У книгах Сапковського[]
- Але Щури вдиралися вже й туди — із задніх дверей вискочила раптом темноволоса дівчина в казково різнобарвній одежі. Швидким уколом пробила одного з Хватів, крутнувши клинком відігнала другого й одразу після того зарубала корчмаря, раніше ніж той устиг крикнути, хто він такий.
- [...]
- — Стійте, — холодно промовив чорнявий у кармазиновій пов’язці, звільняючи, нарешті, Кейлі. — Схоже на те, що він дуже хоче зарубати ту дівчину. Не знаю чому. Не знаю також, яким дивом йому досі це не вдалося. Але дамо йому шанс, якщо він уже так хоче.
- — Дамо й їй шанс, Ґіселере, — сказав той плечистий. — Хай воно буде чесний бій. Дай їй якесь залізо, Іскро.
- Цірі відчула в долоні руків’я меча. Трохи затяжкого.
- [...]
- — Вона швидка, — сказала та різнобарвна, яка дала їй меча. — Швидка, наче ельфійка. Гей ти, товстуне! Може б, ти таки волів когось з нас? Із нею в тебе не виходить!
- [...]
- — Досить цього, — вона відчула руку на плечі.
- Дівчина в різнокольоровому одязі відіпхнула її, одночасно два інші Щури, той, у під кожушку, й та, коротко стрижена, загнали Скиглика в кут кімнати, погрожуючи йому мечами.
- — Досить цієї забавки, — повторила кольорова, розвертаючи Цірі до себе. — Воно трохи затягнулося. І це з твоєї вини, панянко. Можеш убити, але не вбиваєш. Щось мені здається, що довго ти не проживеш.
- Цірі здригнулася, дивлячись у великі мигдалеві очі, бачачи відкриті в посмішці зуби, такі дрібні, що посмішка та виглядала страшезно. Це не були людські очі й людські зуби. Різнокольорова дівчина була ельфійкою.
— Перша поява Іскри. Час погорди, ст. ??
- — Фалько! — крикнула Іскра, мружачи подовжені різким макіяжем очі. — Із мечем ти досить швидка! А у танці? Станцюєш зі мною?
- Цірі визволилася з-під руки Містле, відв’язала хустку з шиї, зняла берет і кубрак. Одним стрибком опинилася на столі поряд із ельфійкою. Хлопи охоче закричали, барабан і басетлі загуділи, дудки застогнали.
- — Музики, грати! — крикнула Іскра. — З розмахом! І жвавіше!
- Узявшись під боки й різко закинувши голову, ельфійка задріботіла ногами, затанцювала, вистукала підборами швидке, ритмічне стаккато. Цірі, захоплена ритмом, повторила кроки. Ельфійка засміялася, підстрибнула, змінила ритм. Цірі різким ривком голови струснула з чола волосся, повторила ідеально. Затанцювали вони обидві одночасно, кожна як дзеркальне відображення іншої. Хлопи кричали, плескали. Гусла й скрипки заносилися високим співом, роздирали на шматки мірне, поважне дудніння басетлів і крики дудок.
- Танцювали вони обидві, випроставшись наче очеретинки, торкаючись ліктями спертих у боки рук одна одної. Підківки підборів вибивали ритм, стіл трусився і тремтів, у світлі масляних ламп і факелів крутилася пилюка.
- [...]
- — Фалько, ти дияволиця, — дихає Іскра. — Коли нам набридне розбій, підемо у світ заробляти як танцюристки…
- Цірі також важко дихає. Вона не в змозі сказати ані слова. Лише сміється спазматично. По щокам її стікає сльоза.
- У натовпі раптом крик, замішання. Кейлі різко штовхає високого селянина, селянин штовхає Кейлі, обидва вони сходяться груди у груди, мигтять кулаки. Реф підскакує, у світлі факела блискає кинджал.
- — Ні! Стояти! — кричить пронизливо Іскра. — Жодної крові!
- — Це ніч танцю! — ельфійка бере Цірі за руку, обидві вони злітають зі столу на підлогу. — Музики, грайте! Хто хоче показати, як уміє скакати, — прошу з нами! Ну, хто відважний?
— Шалений танок на сільському святі. Хрещення вогнем, ст. ??
- Щури позлазили з коней. Чверть стайє, що відділяло їх від заїзду «Під головою химери» пройшли вони пішки, пліч-о-пліч, ритмічно подзвонюючи і брязкаючи острогами, оздобами й прикрасами.
- Зі сходів заїзду, побачивши їх, утекло трійко ревнощан, які гамували вчорашнє похмілля пивом.
- — Аби тільки він тут був, — пробурмотів Кейлі. — Бо ми затягнули. Не треба було розслаблятися, треба було сюди хоча б вночі вдертися.
- — Дурієш, — вищирила зубки Іскра. — Як хочемо, аби про те барди пісні співали, то не можна зробити це вночі й у темряві. Мусять люди бачити! Ранок — краще всього, бо усі ще тверезі, вірно, Ґіселере?
- Ґіселер не відповів. Підняв камінь, розмахнувся і гепнув ним об двері корчми.
- — Вилазь, Бонгарте!
- — Вилазь, Бонгарте! — підхопили Щури хором. — Вилазь, Бонгарте!
- [...]
- — Ну, добре, Щури. — Бонгарт роззирнувся по боках, глянув у небо, потім підняв меч і поплював на клинок. — Як танцювати — так танцювати. Грай, музико!
- Вони скочили до себе, наче вовки, блискавично, тихо, без попередження. Завили у повітрі клинки, наповнюючи вуличку гострим дзвоном сталі. Спочатку чути було тільки дзвін клинків, зітхання, стогони та приспішене дихання.
- А потім, раптом і несподівано, Щури почали кричати. І помирати.
- Реф вилетів з клубовиська першим, гепнувся спиною об мур, бризкаючи кров’ю на брудно-біле вапно. За ним непевним кроком вийшов Ассе, зігнувся, упав на бік, поперемінно згинаючи та розпрямляючи коліна.
- Бонгарт крутився і скакав, наче дзиґа, оточений мигтінням і свистом клинка. Щури перед ним відступали, підскакуючи, рубаючи й відскакуючи знову, люто, завзято, безжально. І безрезультатно. Бонгарт парирував, бив, парирував, бив, атакував, без перерви атакував, не давав передиху, нав’язував темп. А Щури відступали. І помирали.
- Іскра, втята у шию, впала у грязюку, скручуючись, наче кицька, кров з артерії бризнула на литки й коліна Бонгарта, що проходив повз неї. Мисливець широким замахом відбив атаки Містле і Ґіселера, після чого крутнувся і блискавичним ударом розпоров Кейлі, рублячи самим кінчиком меча — від ключиці аж по стегно. Кейлі пустив меч, але не впав — тільки скорчився й обіруч схопився за груди і живіт, а з-під долонь полилася кров. Бонгарт знову вивернувся з-під удару Ґіселера, парирував атаку Містле і рубанув Кейлі ще раз, перетворивши йому бік голови на кармазинну кашу. Світловолосий Щур упав, розбризкуючи калюжу крові, змішаної з грязюкою.
- Містле й Ґіселер завагалися на мить. І замість утікати крикнули одним голосом, дико і люто. І кинулися на Бонгарта.
- Знайшли смерть.
— Загибель банди Щури (за виключенням Цірі) від руць Лео Бонарта. Вежа Ластівки, ст. ??
Замітки[]
- На польському, "Iskra" означає "іскри або мерехтіння", так що її ім'я це спрощення від справжнього.
- На чеському, її називають "Jiskra", тому що дві мови майже ідентичні. Це означає "іскра" як ніяк.